Melanochromis auratus (меланохроміс ауратус, меланохроміс золотий, золота мбуна, золотий папуга) — вид окунеподібних риб роду Melanochromis родини Цихлові (Cichlidae).
Вид є ендеміком прибережних зон озера Малаві. Мешкає у південній частині озера біля західних берегів зі скелястими ділянками.
Опис
Риби невеликих розмірів, досягають 11 см, інколи більше. Характерні видовжена морда з округлим, вузьким ротом і суцільний спинний плавець. Для дорослих особин характерний статевий диморфізм, який починає проявлятися після 7-9 місяців.
Самка переважно золотистого кольору з поздовжніми смугами на спині, обрамлені золотою облямівкою. Хвіст білий з чорними плямами на верхній частині, а частина золотиста. Інші плавці також золотистого кольору. У самців основна частина тулуба чорна, верхня частина від жовто-золотого до світло-жовтого, вздовж всього тіла проходить срібляста з синім полиском смуга. Анальний і черевний плавці чорні з синьої облямівкою.
Молоді особини мають золотистий живіт і верхню частину тіла з трьома чорними горизонтальними смугами. Забарвлення хвостового плавця подібне на плавець самки, хоча інколи він має горизонтальні смуги, а не декілька плям.
Утримання
Мінімальний об’єм акваріума від 100 л, найкращим варіантом будуть ємності від 200 л і більше. Температура 23-28 °C, кислотність (рН) 7,7-8,6, твердість (dH) 6-10°. Таким чином, крім високої мінералізації вода повинна бути лужної реакції. Необхідно забезпечити якісну фільтрацію та регулярну часткову заміну води (від 20 до 50% в залежності від біологічного навантаження). В акваріумі необхідно створити кам’янистий рельєф із великою кількістю печер, гротів та інших укриттів з каміння.
Ці риби активно плавають в усіх шарах води акваріума. Риби досить агресивні, особливо по відношенню до особин свого виду. Не варто їх утримувати з мирними рибами. Частіше за все тримають в акваріумі з іншими видами цихлід. Краще за все меланохромісів тримати групами з одного самця та декількох самок. Домінуючий самець буде нападати на іншого, особливо якщо розміри акваріума будуть недостатньо великими. У період нересту самки також стають агресивними.
Цей вид цихлід переважно рослиноїдний, тому повинні отримувати щоденно невеликі порції свіжого або замороженого рослинного корму, бажано декілька разів на день. В якості основного продукту живлення рекомендується водорость спіруліна. Можливе також годування риб сухими кормами, спеціально призначеними для малавійських цихлід.
Розмноження
Статевої зрілості досягають в 9-12 місяців. Нереститись самка може у загальному акваріумі, відкладену ікру відразу збирає та виношує в роті. Самок, які від нерестилися, легко впізнати по характерному гортанному мішечку. Самка прожує піклуватися про мальків деякий час після вилуплення, у цей час вони ховаються в її роті. Плодючість частіше 20-40. Залишивши рот матері, малькі здатні самостійно живитись зоопланктоном, це відбувається на 17-26 день після вилуплення. Стартовий корм для мальків — коловертки, наупліуси, артемії або циклопи.
Синоніми
- Chromis auratus
- Melanochromis parallelus
- Pseudotropheus auratus
- Tilapia aurata