Apistogramma macmasteri

Apistogramma_macmasteriНа відміну від багатьох популярних апістограм, апістограма Макмастера (Apistogramma macmasteri Kullander, 1979) поки не має широкого розповсюдження в шанувальників. А все через те, що молодь та самиці зовсім не яскраві. Інша справа дорослі самці, – яскраві, контрастно зафарбовані риби.

У природі населяють невеликі притоки басейну Оріноко й верхів’їв Мети (Колумбфя), досягаючи в природніх місцях довжини 7-7,5 см (частіше – 5-6 см, а самиці майже на третину менші). Свою назву риби отримали на честь Марка Макмастера – великого шанувальника та знавця апістограм. Вид поліморфний, багацтво кольорових форм надає дослідникам підгрунтя для номенклатурних ревізій.

Часто помилково називають як Apistogramma ornatipinnis, а також можна зустріти під однією з наступних назв:

  • Apistogramma sp. “Canoga Park”
  • Apistogramma sp. “Flame” – “Полум’я”
  • Apistogramma sp. “Meteor” – “Метеор”

Завдяки порівняно поступливому характеру, компактним розмірам і толерантному відношенню до умов утримання ці апістограми непогано вписуються в іхтіофауну загального акваріуму, аранжованого в традиціях стилю «водойма тропічного лісу». Домінуючими декораціями в ньому слугуть розміщені в периферійних зонах щільні різнорівневі зарости водяних трав, що чергуються з гіллястими корчами й розкиданими на дні гладкими каменями. Ґрунт переважно темний, мілкофракційний. При оформлені слід знати міру: залишити рибам достатньо вільного простору для плавання.

Із годуванням проблем, зазвичай, не виникає. Апістограми залюбки їдять живого мотиля, трубочника, великих планктонових ракоподібних. Швидко звикають ідо морожених продуктів.

Утримувати риб парою або групою з переважанням самиць. У першому випадку достатньо акваріума ємністю 50-60 л. Перевагу слід віддати невисоким пососудинам із великою площею дна. Не дивлячись на те що в природніх умовах апістограми Макмастера живуть у добре прогрітій (до 30°С), порівняно кислій (рН 6-6,5) і м’якій (до 6°dGH) воді, строго дотримуватись цих рамок при утриманні риб не обов’язково. Вони цілком стрепно почувають себе при Т=23-25°С, dGH 4-15° та рН 5,5-7,5. Проте якість води має бути на висоті: надлишок розчиненої органіки пригнічує цих цихлід, тому регулярні підміни води й ефективне фільтрування – заходи обов’язкові.

А от при розмноженні риб бажано наблизити гідропараметри до природніх, додатково стимулюючи ікрометання підсиленною підміною води на свіжу. Самиця (в нересті можуть одночасно приймати участь 2-3 самиці) відкладає близько сотні ікринок на попередньо підготовлену поверхню гладенького каменю чи корча, вона ж доглядає за потомством (на плав молодь встає, зазвичай, через тиждень), надаючи самцю можливість пильно патрулювати прилеглу територію.

Гео- та кольорові варіанти

Джерела