Petrochromis

рід: Petrochromis (Boulenger, 1898)

Назва роду має відношення до проживання в скелясто-кам’янистих біотопах і до забарвлення.

Петрохроми – чарівні цихліди, дуже цікаві та привабливі як за своєю поведінкою і технологією харчування, так і за зовнішніми формами, особливо формою голови, губ і зубів. На жаль, вони не набули широкого поширення серед вітчизняних акваріумістів почасти через свою дорожнечу, але більшою мірою – через неправильну інформацію про умови їхнього утримання та розведення. Багатьох відлякував не стільки розмір цих цихлід, скільки розміри та обсяг акваріума для їх утримання, а також агресивність представників цього роду. Те, що ці цихліди здебільшого територіальні, – абсолютно вірно, те, що розміри в них величезні, – це дивлячись із чим порівнювати, тому що їхні розміри можна порівняти з розмірами більшості малавійських хаплохромін, і в більшості петрохромів, залежно від виду, ці розміри лежать у межах від 15 до 25 см. А ось, щоб правильно їх утримувати, необхідне виконання деяких умов. Ні збільшення об’єму акваріума, ні збільшення кількості самок одного виду (гаремне утримання), ні утримання тільки однієї пари у великому акваріумі з безліччю укриттів, як правило, не дають бажаних результатів. Успішного утримання можна домогтися двома способами: по-перше, при утриманні петрохромів тільки одного виду необхідно збільшувати кількість самців (а не самок!!!), причому самців повинно бути не менше 3-х (краще 4-5), по-друге, можна утримувати петрохромів одного виду і в меншій кількості, але з великою видовою різноманітністю, тобто в одному акваріумі має міститися кілька видів петрохромів, причому без жодного остраху гібридизації, тим самим певною мірою копіюючи природу, де петрохроми живуть симпатрично (до 8-ми видів в одному місці). Для цих цілей цілком підходять акваріуми ємністю від 500 л (при утриманні видів розміром 14-15 см – від 300 л). При утриманні петрохромів необхідно приділяти підвищену увагу раціону харчування, надаючи перевагу спіруліновмісним (або рослиновмісним) пластівцям і гранулам (попередньо замоченим у воді) і мороженому циклопу. Протягом дня годування має бути частим (не менше 3-4 разів), але малодозованим. За петрохромами спостерігається цікава особливість: вони ловлять морожений циклоп у товщі води досить ліниво, але дуже активно збирають, а точніше зішкрібають його з будь-яких поверхонь, на які він осідає або примусово притягається (фільтрувальні елементи внутрішнього фільтра), тим самим копіюючи свою природну поведінку. Іноді петрохроми показують просто дива кмітливості та кмітливості під час харчування такими дрібними об’єктами, як циклоп. Щоб не ловити кожну “циклопінку” в товщі води, вони з розкритим ротом займають позицію на поверхні води, розташовуючись навпроти струменя води, що виходить із турбіни (помпи). Вільно плаваючий циклоп, спонукуваний струменем води, сам спрямовується у відкритий рот петрохромів і не поодиноко, причому ці кмітливі цихліди не несуть будь-яких енергетичних витрат.

Переглянуті назви видів

  • P. andersonii -син. Oreochromis tanganicae (Günther 1894)
  • P. nyassae – син. Petrochromis polyodon Boulenger 1898