Представники цього виду цихлід зустрічаються в багатьох місцях озера Малаві, переважно в зонах з вищою рослинністю.
- Dimidiochromis compressiceps (Boulenger, 1908)
- Dimidiochromis compressiceps “gold” (Same Bay) = Dimidiochromis compressiceps “gold” (Chizumulu Island)
- Dimidiochromis compressiceps “gold” (Cobwe)
- Dimidiochromis compressiceps “gold” (Chiloelo)
- Dimidiochromis compressiceps “gold” (Nkata)
- Dimidiochromis compressiceps “albino”
Представники цього виду цихлід живуть, в основному, в біотопах, багатих вищими рослинами (зарості валіснерії тощо). Виняток становить тільки “золотий” геоваріант, що живе в скельному біотопі острова Чизумулу. Передбачалося, що компрессіцепси харчуються очима інших риб (звідси й одна з комерційних назв цього виду), проте така поведінка цих цихлід ніколи не відзначалася. Dimidiochromis compressiceps – рибоїдний хижак, який ховається і чатує на здобич у очеретяних заростях і в грядках валіснерії. Його сріблястий корпус, сплюснутий з боків, і спина несуть чорні поздовжні смуги – все це допомагає йому маскуватися в щільних заростях рослин. При виявленні здобичі компрессіцепс займає позицію в заростях валіснерії (між стеблами) головою вниз і, не рухаючись, вичікує до того моменту, поки здобич не пропливе повз. Здобич блискавично схоплюється одним рухом корпусу і поглинається випнутим ротом. Особливістю компрессіцепсів є той факт, що вони локалізують свою здобич за допомогою обох очей, а не одним оком, як інші хижаки зі сплюсненим корпусом. Ці хижаки починають своє рибоїдне життя вже з розміру 4 см, до цього розміру молодь харчується планктоном. Улюбленими місцями полювання є мілководні бухти, зарослі рослинністю. Не рідко спостерігалися спроби кількох компрессіцепсів завдати істотної шкоди великій зграї молоді з групи “Утака” (не із засідки). Самці не мають постійних нерестовищ і розмічають тимчасові межі місць нересту, при цьому агресія щодо одновидових самців мінімальна. Нерестовище будується на піску і за формою нагадує миску, куди і “запрошуються” зрілі самки. Компрессіцепси мають дуже сплюснутий з боків корпус – іншого виду з подібною формою тіла в озері Малаві більше немає, тому його важко сплутати з будь-яким іншим видом. В озері Маломбе зустрічаються компрессіцепси більші за розміром, ніж їхні родичі з озера Малаві.