Цей вид має кілька географічних варіантів (рас), які різняться між собою тільки за кількістю темних плям-супр на боках корпусу: їх може бути від однієї до трьох, але іноді вони настільки малі за розміром і невиразні, що здається або їхня повна відсутність, або наявність однієї чи трьох.
Ареал
Представители этого вида цихлид встречаются в восточной части озера Малави (государство Мозамбик) в водах у двух крупных островов Ликома и Чизумулу, а также в северной части озера в водах у населённого пункта Нканда (государство Танзания). Распространены эти цихлиды и в юго-восточной части озера, к примеру, у мыса Маканьила.
Надають перевагу жити в скельних біотопах на глибинах близько 7 метрів. Самки і неактивні самці тримаються в не дуже щільних зграях, як поблизу скельного узбережжя, так і на віддаленні від нього. Особини, що нерестяться, завжди перебувають поблизу скель, як правило, на зовнішній кромці мілководних скельних біотопів, передусім у тих місцях, де скелі круто спадають донизу. До сьогоднішнього часу окремі самці ніколи ловцями не виловлювалися з тієї причини, що самці чітко витримують дистанцію безпеки і, якщо вона становить відстань менше 10 метрів, то слідує блискавична втеча. Дорослі самки перебувають у скельних областях біотопу тільки в тому випадку, якщо вони опікуються своєю молоддю. “Yellow Jumbo” – одні з небагатьох “Утака”, які досить довго піклуються про свій виводок, починаючи з моменту його першого вільного плавання. Захист потомства, що перебуває під нависаючою скелею, здійснюється в межах щонайменше одного метра, і в разі порушення цієї відстані слідує доволі енергійна атака на зазіхача. Пік нерестового періоду і материнської опіки припадає на червень і листопад. Молодь цього виду групується на дуже маленькій глибині в перехідних зонах. Самці в шлюбному вбранні забарвлені повністю в блакитний колір, що прекрасно контрастує з жовтими черевними і нанальним плавниками.