Gymnogeophagus

Автор | 19.04.2010

Gymnogeophagus (Miranda Ribeiro 1918) – це ендемічний рід із Південної Америки, поширений в Уругваї, Південній Бразилії, Північній Аргентині, Болівії й Парагваї. Наразі налічує 11 описаних видів і більш ніж вісім не описаних:

  • Gymnogeophagus australis (Eigenmann 1907) – нижня частина басейну р. Парана (Paraná), Аргентина;
  • Gymnogeophagus balzanii (Perugia 1891) – басейн р. Парана (Paraná) та нижній Уругвай (Uruguay) в Аргентині, Бразилії, Парагваї та Уругваї;
  • Gymnogeophagus caaguazuensis Staeck 2006 – нижня частина басейну р. Парагвай (Paraguay), Парагвай;
  • Gymnogeophagus che Casciotta, Gómez & Toresanni 2000 – басейн р. Парана (Paraná), Аргентина;
  • Gymnogeophagus constellatus Malabarba, Malabarba & Reis 2015
  • Gymnogeophagus gymnogenys (Hensel 1870) – лагуна дос Патос (dos Patos) та околиці оз. Мірім (Mirim), р. Уругвай (Uruguay) в Аргентині, Бразилії та Уругваї;
  • Gymnogeophagus jaryi Alonso, Terán, Aguilera, Říčan, Casciotta, Serra, Almirón, Benítez et al. 2019
  • Gymnogeophagus labiatus (Hensel 1870) – оз. Патус (Patos) та околиці оз. Мірім (Mirim) в Бразилії;
  • Gymnogeophagus lacustris Reis & Malabarba 1988 – прибережні околиці штату Ріу Гранде до  Сул, Бразилія;
  • Gymnogeophagus lipokarenos Malabarba, Malabarba & Reis 2015
  • Gymnogeophagus mekinos Malabarba, Malabarba & Reis 2015
  • Gymnogeophagus meridionalis Reis & Malabarba 1988 – води р. Уругвай (Uruguay) в Уругваї та Бразилії, а також у малих водоймах у Аргентини, Бразилії, Уругваю;
  • Gymnogeophagus missioneiro Malabarba, Malabarba & Reis 2015
  • Gymnogeophagus peliochelynion Turcati, Serra-Alanis & Malabarba 2018
  • Gymnogeophagus pseudolabiatus Malabarba, Malabarba & Reis 2015
  • Gymnogeophagus rhabdotus (Hensel 1870) – водойми р. Уругвай і басейн оз. Патус (Patos) у Бразилії та Уругваї;
  • Gymnogeophagus setequedas Reis, Malabarba & Pavanelli 1992 – басейн р. Парана у Аргентині, Бразилії та Парагваї;
  • Gymnogeophagus taroba Casciotta, Almirón, Piálek & Říčan 2017
  • Gymnogeophagus terrapurpura Loureiro, Zarucki, Malabarba & González-Bergonzoni 2016
  • Gymnogeophagus tiraparae González-Bergonzoni, Loureiro & Oviedo 2009 – басейни річок Негро (Negro) та Такуарі (Tacuarí), Уругвай –

Науково не описані види Gymnogeophagus-ів поділяють на декілька групи:

Група Gymnogenys

  • Gymnogeophagus australis (Eigenmann, 1907)
    Gymnogeophagus australis

    • Gymnogeophagus australis ‘Constitucion’
    • Gymnogeophagus cf. australis Zanja Honda
      Gymnogeophagus cf. australis Zanja Honda
  • Gymnogeophagus balzanii (Perugia, 1891)
    Gymnogeophagus balzanii

    • Gymnogeophagus balzanii (Uruguay)
      Gymnogeophagus balzanii (Uruguay)
  • Gymnogeophagus caaguazuensis (Staeck, 2006)
  • Gymnogeophagus che (Casciotta Gomez & Toresani, 2000)
  • Gymnogeophagus gymnogenys (Hensel, 1870)
    Gymnogeophagus gymnogenys

    • G. gymnogenys ‘Brazil’
    • G. gymnogenys ‘El Tigre’
      Gymnogeophagus gymnogenys El Tigre
    • G. gymnogenys ‘Maldonado’
    • G. gymnogenys ‘Melo’
    • G. gymnogenys (Rio Olimar)
      Gymnogeophagus gymnogenys from Rio Olimar
    • G. gymnogenys ‘Quilero’
      Gymnogeophagus gymnogenys Quilero
    • G. gymnogenys ‘Santiago’
    • G. cf. gymnogenys ‘Amarillo’
    • G. cf. gymnogenys ‘Arroyo Yerbalito’ (YouTube)
    • G. cf. gymnogenys ‘Centurion’
    • G. cf. gymnogenys ‘Rosario’
  • Gymnogeophagus labiatus (Hensel, 1870)
    • G. labiatus ‘Blue Yerbalito’
      Gymnogeophagus labiatus Blue Yerbalito
    • G. labiatus ‘Averias’
    • G. labiatus ‘3 Puentes’
    • G. labiatus ‘Rio Olimar’
      Gymnogeophagus labiatus Rio Olimar
    • G. cf. labiatus ‘Big Lips’
    • G. cf. labiatus ‘Sureño’
  • Gymnogeophagus lacustris (Reis & Malabarba, 1988)
  • Gymnogeophagus tiraparae (González-Bergonzoni, Loureiro & Oviedo, 2009)
    Gymnogeophagus tiraparae
    photo by Kevin Acton

    • Gymnogeophagus tiraparae ‘Ansina’
      Gymnogeophagus tiraparae (Ansina)
  • G. n.sp. ‘3 Cruces I’
  • G. n.sp. ‘Aguas Blancas I’
  • G. n.sp. ‘Catalan Grande’
  • G. n.sp. ‘Cuaro I’
  • G. n.sp. ‘El Tala’
  • G. n.sp. ‘Failho’
  • G. n.sp. ‘Km. 104’
  • G. n.sp. ‘Km. 106’
  • G. n.sp. ‘La Pedrera’
  • G. n.sp. ‘Las Tunas’
  • G. n.sp. ‘Paso Pache I’
  • G. n.sp. ‘Potrero’
  • G. n.sp. ‘Rosario’
  • G. n.sp. ‘Rubio Chico’
  • G. n.sp. ‘Tacuarembo’
    Gymnogeophagus n.sp. Tacuarembó
  • G. n.sp. ‘Yi’
Група Rhabdotus

  • Gymnogeophagus meridionalis (Reis & Malabarba, 1988)
    • G. meridionalis ‘Oeste’ або раса Східного Уругваю
    • G. meridionalis ‘Norte’ або раса Північного Уругваю
    • G. meridionalis ‘Pinar’
    • G. meridionalis ‘Rio Negro’
  • Gymnogeophagus rhabdotus (Hensel, 1870)
    • G. rhabdotus ’33’
    • G. rhabdotus ‘Convento’
      Gymnogeophagus rhabdotus Convento photo by Marcelo Casacuberta
    • G. rhabdotus ‘Santiago’
    • G. cf. rhabdotus ‘Frayle Muerto’
    • G. cf. rhabdotus ‘Paso Uturbey’
    • G. cf. rhabdotus ‘Rincon’
    • G. cf. rhabdotus ‘Rivera’
  • Gymnogeophagus setequedas (Reis, 1992)
  • G. n.sp. ‘3 Cruces II’
  • G. n.sp. ‘Acegua’, from Rio Negro, north east Uruguay, by the border to Brazil
    Gymnogeophagus sp. Acegua from Rio Negro north east Uruguay by the border to Brazil
  • G. n.sp. ‘Aguas Blancas II’
  • G. n.sp. ‘Ansina’
    Gymnogeophagus n.sp. Ansina
  • G. n.sp. ‘Blue Lips’
  • G. n.sp. ‘Blue Neon’
    Gymnogeophagus n.sp. Blue Neon
  • G. n.sp. ‘Blue Neon ‘Valentines’
  • G. n.sp. ‘Catalan’
  • G. n.sp. ‘Centro’
  • G. n.sp. ‘Colonia’
  • G. n.sp. ‘Laguna del Cuareim’
    Gymnogeophagus n.sp. Laguna del Cuareim
  • G. n.sp. ‘Cuaro II’
  • G. n.sp. ‘High Dorsal Fin’
    Gymnogeophagus n.sp. High Dorsal Fin

    • G. sp. ‘High Dorsal’, from Rio Uruguay, north Uruguay
      Gymnogeophagus sp. High Dorsal from Rio Uruguay north Uruguay
  • G. n.sp. ‘High Dorsal North’
    • Gymnogeophagus sp. ‘High Dorsal North’ (Bella Union)
      Gymnogeophagus sp.
  • G. n.sp. ‘High Dorsal West’
  • G. n.sp. ‘Lemes’
    Gymnogeophagus n.sp. Lemes
  • G. sp. (Norte)
    Gymnogeophagus sp. Norte
  • G. n.sp. ‘Paso Pache II’
  • G. n.sp. ‘Sarandi’
    Gymnogeophagus n.sp. Sarandí
  • G. n.sp. ‘Sequeira’
  • G. n.sp. ‘Sur’
  • G. n.sp. ‘Catalancito’
  • G. n.sp. ‘Cuña pirú’
  • G. n.sp. ‘Formosa’
  • G. n.sp. ‘High dorsal’
  • G. n.sp. ‘La pedrera’
  • G. n.sp. ‘Rosario’
    Gymnogeophagus n.sp. Rosario
  • G. n.sp. ‘Salto’
  • G. n.sp. ‘Verna’
  • G. n.sp. ‘Rio Yi’
    • Gymnogeophagus n.sp. Rio Yí

Переглянуті назви:

  • Gymnogeophagus sp. ‘San Borja’ див. Gymnogeophagus tiraparae.

Дихотомічний ключ, створений Робертом Е. Рейзом і Луїсом Р. Малабарба, може бути використаний для ідентифікації більшості видів у межах цього роду:

1. а) Кількість лусок в горизонтальному ряді лусок 22-25 – перейти до п. 2
б) Кількість лусок в горизонтальному ряді лусок 26-28 – перейти до п. 4

2. а) Помітні яскраві сині смуги з боків; помітний шаблон з точок або невеликих смуг на непарних плавцях – перейти до п. 3
б) Яскраві сині смуги з боків майже непомітні, кольоровий малюнок непарних плавців слабкий, без помітної точки або смужки – це G. setequedas

3. а) Спинний і анальний плавці з чітко визначеними круглими крапками – це G. meridionalis
б) Спинний та анальний плавці з маленькими смужками – це G. rhabdotus

4. а) Спинний плавець має 12-15 м’яких променів; кінці спинного плавця видовжені з частиною бічної лінії у нижній частині корпусу … це G. balzanii
б) Спинний плавець має 8-12 розгалудженних променів; спинний плавець з подовженням лише третина або половини, без частини бічної лінії у нижній частині корпусу -перейти до п. 5

5. а) Темна смуга проходить постеровентрально від початку спинного плавця; чітко-визначені круглі крапки на спинному, анальному і особливо на хвостовому плавці – перейти до п. 6,
б) Темна смуга від потилиці до щоки через око, замість смуги описаної вище; спинний і хвостовий плавці з невеличкими смугами – перейти до п. 7

6. а) У профіль спина перед спинним плавцем йде дуже круто; м’який спинний плавець пошарпаний; хвостове стебло 0.9 у висоту – G. australis
б) У профіль спина перед спинним плавцем йде не дуже круто; м’який спинний плавець мало пошарпаний; хвостове стебло 1.0-1.4 у висоту – G. gymnogenys

7. а) Губи товсті, дуже добре розвинені, нижня губа медіально глибоко вирізана – це G. labiatus
б) Губи нормальні, не назто розвинені або врізані – це G. lacustris

Примітка: цей дихотомічний ключ не включає в себе самі останні описані види, G. tiraparae.

 

Представники цього роду, походять з субтропічного клімату й саме тому для нормального утримання та розмноження необхідно влаштувати зимовий період, починаючи з поступового зниження температури до нищих показників за 2 місяці, потім утримувати низьку температуру протягом, приблизно, 2,5-3-х місяців; при цьому, майте на увазі, що рибам потрібно менше корму, наприклад годувати раз на тиждень. З підвищенням температури риба повинна почати своє розмноження, за умови достатньої кількості корму в наявності й утримання води в чистоті.

Втрачені види

  • Gymnogeophagus eocenicus (M. Malabarba, L. Malabarba & Cecilia D. Papa, 2010)

Джерела

  • California Academy of Sciences. Процитовано 28.10.2009,
  • Iván González-Bergonzoni, Marcelo Loureiro & Sebastián Oviedo, 2009, Neotropical Ichthyology 7(1): 19-24,
  • Gymnogeophagus Study Group
  • Роберто Е. Рейз та Луїс Р. Малабарба (1988): Ревізія неотропічних цихлід роду Gymnogeophagus Ribeiro, 1918, з описом двох нових видів (Pisces, Perciformes), Бразильський зоологічний огляд, стор. 259-305; Roberto E. Reis and Luiz R. Malabarba (1988): Revision of the neotropical cichlid genus Gymnogeophagus Ribeiro, 1918, with descriptions of two new species (Pisces, Perciformes); Revista Brasileira de Zoologia; pg 259-305,
  • Aqvaterra