Систематика

Автор | 16.11.2010

Систематика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Системáтика (дав.-гр. ἡ συστηματική — упорядковання) — наука про різноманіття живих організмів, завданням якої є опис і упорядковування різноманітних існуючих і вимерлих видів, їх розподіл, (класифікація) на певні систематичні групи (таксони) та опрацювання природної системи органічного світу. Сам термін було запропоновано К. Ліннеєм.

Умовно складається із 3 основних розділів:

  • Систематика тварин
  • Систематика рослин
  • Систематика прокаріотів

У відповідності із завданнями, що стоять перед систематикою, виділяють дві дисципліни:

  1. Таксономія – наука про об’єднання живих істот на групи на основі аналізу притаманних їм ознак. Фактично, основною задачею таксономії є групування організмів. Це робиться з допомогою будування зручної системикласифікації організмів, та філогенетики, що займається з’ясуванням їх зв’язків. В систематиці також виділяють діагностику, що опрацьовує питання опису усіх існуючих видів на всіх стадіях розвитку, раціональні норми й вимоги до опису ознак певних таксонів, а також до складання таблиць для їхнього визначення. Разом з тим саме таксономію іноді називають систематикою, проте, як така, вона є лише частиною власне систематики.
  2. Біологічна номенклатура – система правил найменування живих організмів, що розробляє кодекс міжнародних правил раціонального найменування видів та інших таксонометричних категорій, визначає принципи для створення універсальної системи наукових назв організмів, упорядкування питань синоніміки тощо. Для зведення цих правил існують спеціальні номенклатурні кодекси. Основними на даний момент є: “Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури”(ICBN), причому номенклатура грибів історично відноситься саме до нього, “Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури”(ICZN) та “Міжнародний кодекс номенклатури бактерій”(ICNB). Також існують “Міжнародний кодекс класифікації та номенклатури вірусів”(ICVCN) та “Міжнародний кодекс номенклатури культурних рослин”(ICNCP).

Сучасна систематика є синтетичною наукою, що розвивається у тісному зв’язку еволюційною морфологією, екологією, біохімією, генетикою та біогеографією і використовує методи цих наук.

Систематика робить внесок в теоретичну та прикладну біологію, еволюційну теорію, охорону навколишнього середовища.

Таксономія

Таксоно́мія (від грец. τασσεῖν — «класифікація» і грец. νόμος — «закон», «наука») – термін, що має кілька значень:

  • наука про об’єднання живих істот у групи на основі аналізу притаманних їм ознак,
  • групування речей, або принципи, що лежать в основі цього групування.

Спочатку термін посилався на наукову класифікацію живих організмів (альфа-таксономія), проте пізніше термін стали застосовувати в ширшому сенсі і зараз він може використовуватися для посилання на групування речей, або принципи, що лежать в основі цього групування.

Майже будь-які об’єкти, живі та неживі, та навіть події, можуть бути класифікованими згідно деякої таксономічної схеми, у якій буде узагальнення від простого до складного чи навпаки. Таксономії, які складені з таксономічних одиниць, відомих як таксони, зазвичай знаходяться у ієрархічній структурі, показуючи відношення між батьківськими та дочірніми лініями.

Таксономічна категорія

Таксономі́чна катего́рія — поняття, що застосовується в систематиці для позначення підпорядкування різних груп живих організмів, що відрізняються одна від одної ступенем спорідненості. Таксономічні категорії різного рівня, або рангу (вид, рід , родина і т. д.), присвоюють реальним відокремленим групам організмів — таксонам, тобто категорії є сукупностями таксонів одного рангу. На відміну від таксонів, таксономічні категорії позначають не реальні організми, а визначений ранг чи рівень класифікації, тобто ступінь ієрархії.

Основні таксономічні категорії

  • Імперія (Imperia) – вперше термін використано у таксономії для розділення клітинних та неклітинних форм життя. Застосування цього терміну наразі під питанням.
  • Домініон (Dominion) – група споріднених царств. Введено для організмів, що мають спільний план будови клітини. Термін використовується не повсюдно, замість нього часто використовують термін надцарство.
  • Царство (regnum) – група споріденних відділів, чи типів. Вперше категорію було введено Арістотелем, таксономічного значення набула у творах К. Ліннея;
  • Філум (Phylym) – першочергово ця категорія, запропонована А. Пашером, об’єднувала споріднені відділи рослин, 1994 року терміни філум та порядок визнано синонімами;
  • Тип (phylum) (для тварин) або Відділ (division ) (для рослин, бактерій, архей та грибів);
  • Клас (classis) – група споріднених порядків;
  • Ряд (ordo) (для тварин) або Порядок (для рослин та ін.);
  • Родина (familia) – група споріднених родів. Термін введено П. Маньолем;
  • Рід (genus) – група споріднених видів, категорію введено Ж. Л. Турнефором;
  • Вид (species) – група особин, ідентичних до особини-еталону за діагностичними ознаками.

Позначення, що використовуються в найменуваннях таксонів

Загальні правила

  • Назви таксону в ранзі вище виду рекомендовано писати з прописної літери.
  • Раніше допускалось написання видових епітетів з прописної літери в тому випадку, якщо вони утворені від імені або прізвища, але зараз усі видові епітети пишуть з малої (рядкової) літери.
  • Епітети, що позначають культивари, пишуться з великої літери (див. cv.).

Перелік позначень

  • cf. (скор. від лат. confer) — непідтверджена ідентифікація
    Приклади: Pteridinium cf. simplex Gurich – cf 1963. Pteridinium simplex Glaessner

     

  • comb. nov. (скор. від лат. combinatio nova) — нова комбінація, тобто є комбінація, утворена від раніше оприлюдненої законної назви
  • convar. (скор. від лат. convarietas) — група різновидів
  • ct. (скор. від лат. chemotypus) — хемотип (виділена з таксону група організмів, що має властивість до утвориння тих чи інших хімічних речовин)
    Приклад: Thymus vulgaris ct=thymol — Тим’ян звичайний, тимольний тип
  • cv. (скор. від лат. cultivar) — культивар (група рослин, що підтримується культивуванням). Назва сорту пишеться після назви таксону (роду, виду, підвиду). Використовується два варіанти запису назви культивару: ця назва може відділятись від назви таксону позначенням cv., а може заключатись в одинарні кавички (в другому випадку скорочення cv. не використовується). Приклади запису назви для одного з сортів пієріса японського — Forest Flame:
  • Pieris formosa cv. Forest Flame
  • Pieris formosa ‘Forest Flame’
  • emend. (скор. від лат. emendavit) — виправив, переробив
  • et (лат.) і, й, та
  • et al. (скор. від лат. et alii) — та інші; позначення використовується для скороченого запису переліку авторів даного таксону; це скорочень широко використовується й у інших областях науки
    Приклад: замість запису Petasites hybridus (L.) G.Gaertn., B.Mey. & Scherb. допустимо використовувати скорочений запис Petasites hybridus (L.) G.Gaertn. et al.
  • ex (лат.) — з, у відповідності з, згідно. Використовується для зв’язку прізвищ двох авторів, з яких перший опублікував назву таксону, запропоновану, але не опубліковану другим
  • f., або fil. (скор. від лат. filius) — син
    Приклад: Hook. — скорочення прізвища ботаніка Віл’яма Джексона Гукера; Hook.f. — скорочення прізвища його сина, ботаніка Джозефа Долтона Гукера
  • in (лат.) — в; використовується для зв’язку прізвищ двух авторів, з котрих другий був видавцем або автором усієї роботи, а перший відповідальним за дійсне оприлюднення (опублікування) або придатніть назви таксону
    Приклад: Pimpinella hookeri C.B.Clarke in Hook.f. — це значить, що Чарльз Берон Кларк оприлюднив назву виду в роботі Джозефа Долтона Гукера.
  • incertae sedis (лат.) — невизначене становище; вираз, вказує на те, що становище таксону в системі нечітке
  • ined. (скор. від лат. ineditus) — не опубліковано; пишеться після назви таксону, щоби показати, що ця назва дотепер ще не опублікована (не оприлюднена)
  • MS (скор. від лат. manuscriptum) — рукопис; пишеться після назви таксону, щоби показати, що ця назва не була опублікована (оприлюднена), а згадувалась іншим чином
  • nec (лат.) — і не; використовується в конструкції non… nec для пояснення, що даний таксон не слід розуміти ні в тому сенсі, що вказаний після слова non, ні в тому сенсі, що вказаний після слова nec (зазвичай це стосується таксономічних омонімів)
    Приклад: Bartlingia Brongn. (1827) non Rchb. (1824) nec F.Muell. (1877) — запис значить, що розглядається таксон Bartlingia, описаний Адольфом Теодором Брон’яром у 1827 році, а не таксони, котрі в 1824 й 1877 роках відповідно Людвіг Рейхенбах та Фердінанд фон Мюлер дали те ж ім’я
  • nom. ambig. (скор. від лат. nomen ambiguum) — двозначна назва; назва, що різними авторами використовувалось для найменування різних таксонів
  • nom. dub. (скор. від лат. nomen dubium) — назва сумнівна; дана назва має невизначене використання або з причини неможливості задовільної типифікації, або через неможливість установити, до якого таксону має бути віднесений номенклатурний тип даної назви
  • nom. cons. (скор. від лат. nomen conservandum)
    збережна назва таксону; використання такої назви офіційно дозволено, не зважаючи на те, що воно суперечить одному або декільком положенням Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури (МКЗН)
  • nom. illeg., або nom. illegit. (скор. від лат. nomen illegitimum) — незаконна назва; назва таксону, не відповідає статьям відповідного номенклатурного кодексу, хоча й дійсно обприлюднена (опублікована); прикладом незаконної назви може бути омонім (назва, орфографічно ідентична іншій, але основана на іншому номенклатурному типі)
  • nom. inval. (скор. від лат. nomen invalidum) — недійсна (невалідна) назва таксону
  • nom. nov. (скор. від лат. nomen novum) — нова назва; назва таксону, що запропонована та оприлюднена (опублікована) з метою заміни больш ранньої назви; дане скорочення може відноситись до назви лише того таксону, який був відомий і раніше, але під іншою назвою
  • nom. nud. (скор. від лат. nomen nudum) — назва «гола»; назва, оприлюднена (опублікована) без супроводу відповідним описовим матеріалом
  • nom. prov. (скор. від лат. nomen provisorum) — попередня (заздалегідь запропонована) назва ще не оприлюденого таксону
  • nom. rej., nom. rejic. (скор. від лат. nomen rejiciendum) — назва відхилена; назва, використання якої офіційно відхилено (зазвичай у зв’язку з наданням переваги іншій назві)
  • non (лат.) — не
    1. використовується для того, щоби вказати, в якому сенсі слід розуміти дану назву (зазвичай це стосується таксономічних омонімів)
    Приклад: Pfeifferella Labbe (1899) non Buchanan (1918) — запис значить, що розглядається таксон Pfeifferella Labbe (1899), а не таксон Pfeifferella Buchanan (1918)
    2. використовується в конструкції non… nec для пояснення, що даний таксон не слід розуміти ні в тому сенсі, який указаний після слова non, ні в тому сенсі, який указаний після слова nec
    Приклад див. у розділі nec
    3. використовується в конструкції sensu… non для пояснення, що даний таксон розуміється в сенсі, що вказаний після слова sensu, а не в тому, що вказаний після слова non
    Приклад: див. у розділі sensu.
  • nothof. (скор. від лат. nothoforma) — ґібридна форма (аналог рангу форма для ґібридів); скорочення nothof. використовується за аналогією зі скороченням f.
  • nothosubsp. (скор. від лат. nothosubspecies) — ґібридний підвид (аналог рангу підвид для ґібридів); скорочення nothosubsp. використовується за аналогією зі скороченням subsp.
  • nothovar. (скор. від лат. nothovarietas) — ґібридний різновид (аналог рангів різновид або варієтет для ґібридів); скорочення nothovar. використовується за аналогією зі скороченням var.
  • orth. var. (скор. від лат. varietas orthographia або англ. orthographic variant) — орфографічний варіант; наприклад, невірний варіант напису назви таксону або варіант за правилами іншого кодексу біологічної наменклатури.
    Приклади невірних варіантів напису назви роду Mammillaria Haw. з родини Кактусові:

    • Mamillaria F.Rchb., orth. var.
    • Mammilaria Torr. & A.Gray, orth. var.
    Приклад орфографічних варіантів, що виникли при перенесенні таксону в інше царство:

    • Labyrinthulomycota Whittaker 1969, mycol. orth. var.
    • Labyrinthista Caval.-Sm. 1989, zool. orth. var.
  • s. l. — див. sensu lato
  • s. s. — див. sensu stricto
  • s. str. — див. sensu stricto
  • sensu (лат.) — у сенсі
    1. використовується для пояснений, в якому сенсі розуміється дана назва;
    2. використовується у конструкції sensu… non для пояснення, що даний таксон розуміється в сенсі, який указаний після слова sensu, а не в тому, який указаний після слова non
    Приклад: Rosa majalis Herrm. (1762) (syn. Rosa cinnamomea sensu L. 1759, non 1753) — запис значить, що назва Rosa cinnamomea L. (1759) є синонімом вірної назви Rosa majalis Herrm. (1762), в той час як назва Rosa cinnamomea L. (1753) таким синонімом не є
  • sensu lato (лат.) — у широкому сенсі; вираз, що додається до назви таксону з метою уточнити, що об’єм цього таксону розуміється в «широкому» сенсі
  • sensu stricto (лат.) — у вузькому сенсі; вираз, що додається до назви таксону з метою уточнити, що об’єм цього таксону розуміється у «вузкому» сенсі
  • sp. (скор. від лат. species) — вид; використовується після родової назви й означає, що таксон визначений із точністю до роду (наприклад, ув описі, на зображенні, в каталозі, на ціннику)
  • spp. (скор. від лат. species) — види; використовується після родової назви
    1. Використовується в якості збірного видового епітету для позначення всіх таксонів, що входять у рід
    2. При використанні в переліку таксонів роду: значить усі інші таксони, що входять у цей рід, котрі не включені в даний список
    Приклад: Viola spp. — окрема сторінка на сайті GRIN наряду зі сторінками інших таксонів, що входять у рід Viola
  • ssp. (скор. від лат. subspecies) — підвид; див. subsp.
  • syn. (скор. від лат. synonymum) — синонім; у скороченому вигляді слово використовується перед назвою таксону, якщо необхідно показати, що дана назва є синонімом тієї назви, яка повинна використовуватись для розглядуваного таксону; для цієї ж мети зрідка використовується скорочення син.; нерідко ці скорочення й назви, що йдуть за ними додатково розміщуються в квадратних дужках.
    Пример: Petasites spurius [syn. Tussilago spuria]
  • typ. cons. (скор. від лат. typus conservandus) — збережений номенклатурний тип (номенклатурний тип, що має бути законсервований); дійсно оприлюднена назва може бути збережена (законсервована) в якості правильної для таксону, в який не включено його номенклатурний тип, лише у випадку, якщо ця назва буде збережена (законсервована) з новим номенклатурним типом, який буде позначений як typ. cons.
  • var. (скор. від лат. varietas) — слово, що входить у назву таксону й вказує на відповідний ранг цього таксону
  • () ознака подвійного цитування; вказує, що мала місце зміна систематичного розташування рангу — при цьому скорочення початкового автора ставиться в круглі дужки
  • Petasites frigidus (L.) Fr. — приклад подвійного цитування при переміщенні виду з одного роду в інший. Карл Лінней спочатку помістив даний вид у рід Мати-й-мачуха (Tussilago) під назвою Tussilago frigida, пізніше Еліас Магнус Фріс відніс цей вид до роду Petasites й дійсно оприлюднив нове сполучення.
  • Polulus canescens (Aiton) Smith — приклад подвійного цитування при зміні таксономічного рангу. Вільям Айтон дейсно оприлюднив назву нового різновиду виду Polulus canescensPolulus canescens var. canescens Aiton. Пізніше Ендрю Сміт показав, що даний різновид слід вважати самостійним видом і дійсно оприлюднив для нього назву Polulus canescens (Aiton) Smith.
  • [] квадратні дужки
    1. використовується для вказання прізвища автора даної назви в тому випадку, якщо назва була спочатку опублікована анонімно
    2. текст у квадратних дужках, що міститься після назви таксону, є пояснюючим: наприклад, у таких дужках можуть бути вказані його синоніми або ті таксони, результатом схрещування яких є таксон, що описується
  • × знак ґібридного походження
    1. знак множення перед видовим епітетом таксону значить ґібридне походження даного таксону (природнє або штучне)

    Приклад: Viola × wittrockiana Gams ex Hegi
    2. знак множення перед найменуванням роду використовується для позначення міжродового ґібриду

    Приклад: × Hookerara hort.
    3. знак множення між двома або бі’льшою кількістю назв таксонів значить результат схрещування цих таксонів

    Приклад 1: Forsythia × intermedia Zabel [= Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl × Forsythia viridissima Lindl.]
    Приклад 2: × Sorbocotoneaster Pojark. [= Sorbus L. × Cotoneaster Medik.]
  • & див. et