Підгрупа “Chitande Type” входить до групи “скельних” аулонокар. Відомі 7 видів (зі своїми кольоровими варіаціями), що належать до цієї видової підгрупи, шість із яких наукової назви ще не отримали. Aulonocara ethelwynnae Meyer & Riehl & Zetzsche, 1987 Aulonocara ethelwynae (Mdoka) Aulonocara saulosi Meyer, Riehl & Zetzsche, 1987 — зелено-морда аулонокара “Maylandi Type” Aulonocara kandeensis =… Читати далі »
Група “Піщані аулонокари” (Sand-Dwelling) – група роду Aulonocara. Aulonocara aquilonium Konings, 1995 Aulonocara auditor (Trewavas, 1935) Aulonocara brevinidus Konings, 1995 Aulonocara cf. “macrochir” Aulonocara gertrudae Konings, 1995 Aulonocara guentheri Eccles, 1989 Aulonocara rostratum Trewavas, 1935 Aulonocara sp. “nyassae mumbo” Aulonocara stonemani (Burgess & Axelrod, 1973) Аулонокари цієї видової групи віддають перевагу піщаному або трохи замуленому… Читати далі »
З 93 прийнятими видами цихліди-щуки (Crenicichla) є найбагатшим родом цихлід у всьому світі. Близько спорідненими з Crenicichla є цихліди Teleocichla. Стосунки настільки тісні, що незалежність Телеочіхи кілька разів ставилася під сумнів. У недавньому дослідженні, в якому було розглянуто 74 види комплексу (65 видів Crenicichla та всі 9 видів Teleocichla), були протестовані різні методи, щоб краще… Читати далі »
Незважаючи на назву (з англ. kingsize – «великий розмір»), ця група включає дрібних «зеброподібних» представників групи мбуна перехідних біотопів, які крім водоростевих обростань дуже часто харчуються планктоном. У 2002 році Tawil описав вид Cynotilapia pulpican з острова Likoma, відомий раніше як Pseudotropheus sp. ‘kingsizei’. Він вважав, що рід Cynotilapia може містити, крім «афроподібних», ще й «зеброподібних» цихлід групи… Читати далі »
Свою назву група отримала від дуже популярної серед акваріумістів цихліди Maylandia aurora. Як і в усіх членів цієї групи, у M. aurora на спинному плавнику (жовтого кольору) відсутня чорна смуга. Цей вид населяє перехідні біотопи та рідко запливає на глибоководдя. У минулому M. aurora активно відловлювалася на експорт. Перші експортери малавійських цихлід штучно переселили цей та… Читати далі »
Видова група Pseudotropheus elongatus містить 24 різних мбуни з тонким тілом, схожими на Pseudotropheus elongatus Fryer 1956, який був описаний із зразків, зібраних у затоці Мбамба, Танзанія. Більшість представників групи є невеликими видами зі стандартною довжиною менше 10 см. Pseudotropheus sp. “elongatus” (Mbamba Bay) Два з неописаних подовжених видів, Pseudotropheus elongatus ‘yellow tail’ і Pseudotropheus… Читати далі »
Більшість “подовжених зебр” живуть у глибоководних скельних біотопах. Одна з них – Maylandia sp. ‘Taiwan’, була виявлена лише кілька років тому біля рифу Taiwanee. Спочатку цей вид був визначений у рід Pseudotropheus, проте зараз його слід відносити до Maylandia. M. sp. ‘taiwan’демонструють техніку харчування, схожу на техніку інших представників цього роду. M. sp. ‘taiwan’ є досить… Читати далі »