Архів категорії: Cichlidae

Astatoreochromis

Рід налічує 3 види риб родини Цихлові.

Види

  • Astatoreochromis alluaudi Pellegrin 1904
  • Astatoreochromis straeleni (Poll 1944)
  • Astatoreochromis vanderhorsti (Greenwood 1954)

 

Rondonacara

Рід Rondonacara Ottoni & Mattos, 2015 складається з єдиного виду

  • Rondonacara hoehnei (Miranda Ribeiro 1918) – басейн р. Амазонка, притоки р. Арагуая (Araguaia), Бразилія
    Rondonacara hoehnei

 

Комплекс Neolamprologus brichardi

Neolamprologus brichardi MagaraПерші екземпляри Neolamprologus brichardi (Brichard, 1989) були експортовані в Європу в 1971 році, зловлені вони були поруч містечка із назвою Магара (Magara) в Бурунді. Цим чарівним цихлідах відразу дали торгову назву “Принцеса Бурунді”. Звичайно, їхнє забарвлення було не дуже яскраве, але рибки відрізнялись дивовижними плавцями й елегантним тілом, що зробило Принцесу однією з найбільш популярних цихлід серед акваріумістів. Виявилось, що нові рибки чудово почували себе в акваріумах, навіть, не дивлячись на свою територіальність і пов’язану з нею відносну агресивність. Надавши рибам достатньо простору, акваріумісти, на диво, легко отримували потомство. І саме це – найбільш захоплива сторона в утриманні Принцес, тому що старші покоління активно допомагають своїм батькам у захисті малечі. Точно так само Принцеси поводяться і в природному середовищі, створюючи величезні зграї з особин різного віку. Більшість дорослих особин живе й поводиться подібно моногамним цихлідам, а величезна кількість пар іноді створює враження, що N. brichardi живуть як у гуртожитку.

Paretroplus menarambo

Paretroplus menaramboЗавиток менарамбо (pinstripe menarambo) або завиток дамба (pinstripe damba) – Paretroplus menarambo – це одна з цихлід.

Вид присутній в заплавних озерах в системі р. Софія (Sofia) на північному заході Мадагаскару.

Вид майже зниклий, його популяція знаходиться в критичному стані. Ще недавно вид був позначений IUCN як зниклий у дикій природі, але невелику популяцію було виявлено в оз. Тсени (Tseny). В цьому ж озері знайдені й невеликі популяції P. kieneri та P. lamenabe й круглого оселедця Sauvagella robusta.


Завиток менарамбо є досить високо-тілим паретроплом (Paretroplus), що росте до 12-25 см у довжину. Тіло дуже стиснене з боків. Забарвлення коричнево-сіре з темними вертикальними смугами. Плавці сірі з червонувато-коричневими краями. Хвостовий плавець у формі півмісяця.

 

Джерела

Wikipedia EN: Paretroplus menarambo

Neetroplus

Переглянуті види

  • Neetroplus bocourti Vaillant & Pellegrin 1902 див. Cincelichthys bocourti (Vaillant & Pellegrin 1902)
  • Neetroplus carpintis Jordan & Snyder 1899 див. Herichthys carpintis (Jordan & Snyder 1899)
  • Neetroplus fluviatilis Meek 1912 син. Hypsophrys nematopus (Günther 1867)
  • Neetroplus nematopus Günther 1867 див. Hypsophrys nematopus (Günther 1867)
  • Neetroplus nicaraguensis Gill in Gill & Bransford 1877 син. Hypsophrys nematopus (Günther 1867)
  • Neetroplus panamensis Meek & Hildebrand 1913 див. Cryptoheros panamensis (Meek & Hildebrand 1913)

Cichlosoma

Помилкова назва роду Cichlasoma.

Переглянуті назви

  • Cichlosoma atromaculatum Regan 1912 див. Mesoheros atromaculatum Regan 1912
  • Cichlosoma gadovii Regan 1905 син. Vieja fenestrata (Günther 1860)
  • Cichlosoma maculicauda Regan 1905 див. Vieja maculicauda (Regan 1905)
  • Cichlosoma ornatum Regan 1905 див. Mesoheros ornatum Regan 1905
  • Cichlosoma sexfasciatum Regan 1905 син. Vieja fenestrata (Günther 1860)

Pelmatolapia

рід Pelmatolapia

  • Pelmatolapia cabrae (Boulenger 1899) – Західно-центральна Африка до північної Анголи (Angola)
  • Pelmatolapia mariae (Boulenger 1899) – Західно-центральна Африка: Берег Слонової Кістки (Ivory Coast) до Нігерії (Nigeria); інтродукована в інших місцях, уключаючи Неваду (Nevada) й Флориду (Florida), США (U.S.A.)
    Pelmatolapia mariae

Rocio octofasciata

Восьмисмугова цихліда (Rocio octofasciata) — риба родини цихлових, роду Rocio, в англійськомовній літературі ця риба має назву «Jack Dempsey», що пов’язано з тим, що своєю агресивню поведінкою й сильними рисами морди її можна порівняти з відомим американським боксером 20-х років минулого сторіччя Джеком Демпсі.

Риба широко розповсюджена в Північній і Центральній Америці (на південь від Мексики до Гондурасу), где вона зустрічається в повільних водах, таких як заболочені участки з теплою, мутною водою, забруднені брудом та піском канали, дренажні канави й ріки. Встановлено такж, що вид інтродукований у США, Австралії та Таіланді (напевно, як втікачі з акваріумів).

Rocio octofasciata живуть у тропічному кліматі й надають перевагу воді з рН 6-7, твердістю від 9-20 DGH і температурою в межах 22-30 °C.

Вони можуть досягати 25 см у довжину. Це хижаки, їдять хробаків, раковидих, комах та інших риб. Вони можуть з’їсти невеликих (молодих) пецилій, уже при довжині тіла близько 7-8 см.

Rocio octofasciata відкладають ікру на субстраті (дно акваріума або басейну). Як і більшість цихлових, вони доглядають за нашадками — оберігають кладку й мальків. Rocio octofasciata, як відомо, дуже уважні батьки, вони попередньо пережовують їжу, щоби прогодувати своїх дитинчат. І все ж, для них не є рідкістю поїдання ікри й мальків батьками при великій небезпеці.

Мальки мають світло-сіре або світло-коричневе забарвлення з ледь видними бірюзовими плямками. Із дозріванням забарвлення змінюється до темно-фіолетово-сірого з дуже яскравиви, райдужними синьо-зеленими й золотими блистками. Їх кольори змінюються (втрачаються) під час стресу. Спинний і анальний плавці самців мають довгі, гострі кінці. Самиці позбавлені цих збільшених країв.

Ці риби — популярні як мешканці акваріумів, завдяки своїй вражаючій зовнішності й цікавій поведінці. Вони, як і більшість цихлових, вважаються «агресивними», але можуть жити в добре заселеному акваріумі, де агресія «розсіюється» на безліч риб і є можливість зайняти й охороняти «свою» територію. Rocio octofasciata — це цихлові, що часто відрізняються проявом сором’зливости, при цьому вони ховаються в печері. Рекомендуеться, щоби Rocio octofasciata було надано багато місць, для того щоби ховатися. Вони часто займають печери першими й дуже агресивні до інших риб у акваріумі, що плавають біля їхньої домівки.

Існує синій варіант цієї риби, широко відомий як «Blue jack dempsey» або «Electric blue jack dempsey».Це, звичайно, генетична мутація. Сині екземпляри менш агресивні, менші за розміром і тонші.

Pseudocrenilabrus multicolor

Хроміс бульті (Pseudocrenilabrus multicolor) — вид прісноводних риб родини Цихлових роду Псевдокренілабрів (Pseudocrenilabrus).

Цихліда походить з Єгипту, звідки вона була привезена в 1902 році.

Опис

Ця маленька, завдовжки близько 5 см рибка, іноді виростає до 11 см. Самець дещо менший за самку.

Тіло в цієї рибки витягнуте й приплюснуте з боків, перед усім у задній половині. Лінія спини вигнута трохи сильніше, ніж черевце. Голова велика. Легко змінює забарвлення.

Самець, особливо під час нересту, дуже гарний: перламутрово-блискучий, прикрашений червоними й синьо-зеленими плямами та смугами.

Pseudocrenilabrus multicolor 800px Egyptian Mouthbrooder female

Утримання

Для утримання достатньо 50-літрового акваріума з піщаним ґрунтом, плоским камінням, місцями з густими заростями рослин, печерами й корінням дерев як схованками.

Температура води має бути 24 — 28 °C. pH 6.8 — 7.2. Рослинність і ґрунт хроміс бульті не шкодить.

Їжею більшою частиною служать мілкі личинки й хробачки, дафнії та інші корма, звичні для цихлід.

Рибка в цілому миролюбна, але, коли доглядає за ікрою та мальками, відганяє інших риб.

Розведення

Статева зрілість рибок наступає в 6 місяців.

Нерест може проходити й в загальному акваріумі, але краще для розведення використовувати нерестовий від 50 л, з піщаним ґрунтом й плоским камінням.

На час ікрометання самець викопує в піску округле заглиблення, в яке самка відкладає декілька ікринок. Одночасно самець запліднює їх, після чого стається дивне явище — самка збирає ікру ротом у мішковидне розширення під нижньою щелепою. Так повторюється доти, поки всі ікринки, іноді їх більше ста штук, не будуть розміщені в роті самки.

Самка не може приймати їжу, поки не розвинуться мальки, що продовжується в середньому 8 — 12 днів або довше, якщо вода прохолодна. Ще впродовж тижня мальки ховаються при небезпеці та на ніч у самки в роті. В цей час самця необхідно видалити з акваріума. Стартовий корм: науплії циклопу й артемії.

Самку також починають годувати, оскільки під час інкубації ікри вона не бере корм і дуже худне, а через 2 тижні її вже можна перевести в загальний акваріум.