Maylandia zebra, класична ВВ-зебра, має чорні вертикальні смуги на блакитному тілі. Одна з перших малавійських цихлід, яка була експортована для акваріумних цілей. Місцем вилову був мис Cape Maclear, що знаходиться в південній частині озера. M. zebra– один із небагатьох видів мбуни, який поширений по всьому озеру. Цей вид заселяє лише скельні біотопи, вільні від осадових відкладень. Географію поширення виду можна побачити на поданій карті (позначено синім кольором). Голотип M. zebra був спійманий Вудвартом (Woodward) біля острова Likoma, виловлений зразок мав чорно-блакитні смуги та блакитний спинний плавець.
До комплексу класичних зебр входить багато різних форм, поширених озером неоднорідно. Крім класичних смугастих зебр, існують популяції, які віддають перевагу області з осадовими відкладеннями. Йдеться про безсмугі форми, червоноверхі зебри “red top zebra” та “blue blaze”-різновиди.
До складу “класичних смугастих зебр” – BB-Zebra – входять видові групи:
- Maylandia zebra-complex
- Maylandia sp. zebra “red top” – “Red Top Zebra“
Підгрупа комплексу класичних зебр, так звана “red top” (червоноверха) зебра, мешкає у кількох областях озера. Зовні “red top” зебра схожа на класичну смугасту зебру, але на додаток має оранжево-червоний спинний плавець. Раніше було не ясно, чи є червоноверха зебра самостійним видом, чи це географічний варіант ВВ-зебри. Останні дослідження свідчать, що, можливо, “red top” зебри утворюють відокремлену видову групу. Декілька географічно ізольованих різновидів червоноверхих зебр вже були науково описані як самостійні види, але не всі описи можна вважати вірними.
У острова Mbenji і Makokola Reef мешкають популяції безсмугих зебр із червоними спинними плавцями. Це Maylandia mbenjii та Maylandia greshakei. Наявність червоного спинного плавця може говорити про те, що ці форми не належать до М. zebra. Аналогічно іншим безсмуговим формам M. zebra, однотонні “red top” зебри можуть бути геоваріантами M. pyrsonotos, які “втратили” свої смуги через збільшення кількості осадових відкладень у своєму біотопі та адаптацію до цих нових умов. Це припущення потребує подальшого вивчення.- Maylandia greshakei
- Maylandia mbenjii
- Maylandia sp. “red top londo”
- Maylandia sp. zebra “black dorsal” – “Black-Dorsal Zebra” – Maylandia phaeos
- Maylandia sp.”blue blaze zebra”
- Maylandia sp. zebra “red top” – “Red Top Zebra“
- Maylandia sp. zebra “black mask”
- Maylandia sp. zebra “blue”
- Maylandia sp. zebra “blue black”
- Maylandia sp. zebra “slim” – населяє риф Higga, а також зустрічається біля скелястих берегів на півдні Mbamba Bay біля села Chuwa та біля острова Ngkuyo.
- Maylandia pyrsonotos
- Maylandia emmiltos
Якщо смугаста зебра є мешканцем чистих скелястих берегів, то безсмугові «зеброподібні» форми мешкають також і в областях, де скелі вкриті шаром осадових відкладень. Смуги у цих форм виражені не чітко, або зовсім відсутні. Населення таких зебр є, як би, перехідними і мешкають вони між популяціями M. zebra із чітко вираженими смужками. Наприклад, ВВ-зебри, що мешкають у Kande Island і Namalenje Island не розрізняються між собою, хоч і розділені досить великою ділянкою піщаного дна. У цьому проміжку живе інша, майже безсмугова популяція. Однак, незважаючи на те, що генетичний контакт між двома популяціями ВВ-зебр (Kande Island і Namalenje) був відсутній протягом тисяч років, всі три популяції відносяться до єдиного різновиду. Тим не менш, селекційні експерименти Джорджа Тернера (George Turner) показують, що самки північних популяцій відрізняють своїх самців від самців південних популяцій, хоча для нас вони невиразні. До кінця прояснити ситуацію зможуть лише додаткові дослідження. Ареал безсмугих зебр можна побачити на представленій карті (позначено зеленим кольором).
З погляду формування популяцій зебр у різних частинах озера, можна навести цікавий приклад. У скелястих берегів островів Maleri і Nankoma мешкає безсмугова форма M. zebra, що має блакитне забарвлення. Самки в них переважно бежеві і лише невелика частина помаранчеві з чорними плямами (ОВ-морфи) та помаранчеві (О-морфи). Таку ж форму зебри знайдено біля скель Chidunga Rocks. Так ось відстань від Maleri до Chidunga Rocks у шість разів більша, ніж до сусіднього з Maleri острова Nakantenga, у якого M. zebra не мешкає взагалі! Пояснити це можна так: у ті часи, коли рівень води в озері був нижчим, два ці острови були єдиним цілим. Оскільки скельна основа острова з його південно-східної сторони залягала глибше, то при підвищенні рівня води в озері острів розділився на дві частини і шлейф новоствореного острова Nakantenga виявився відповідно глибшим, ніж шлейф Maleri. Через деякий час популяція безсмугих зебр, що мешкає біля скель Chidunga Rocks, змогла дістатися вищевказаних островів. Оскільки безсмугові форми зебр тяжіють до скельних біотопів з великою кількістю осаду, то перевагу віддали острову Maleri, а не острову Nakantenga з його глибоководним шлейфом, який на той час вже був заселений іншим представником комплексу класичної зебри M. pyrsonotos. З усього вищесказаного можна зробити припущення, що найбільш важливими факторами, що впливають на формування цілісного співтовариства скельних біотопів, є час первинного заселення біотопу та його подальша ізоляція.
Ще одна форма комплексу класичних зебр, “blue blaze zebra” (блакитне полум’я), населяє прибережні скелі північно-східної частини озера. У самців цієї підгрупи на голові є яскрава блакитна пляма. Фактично це не пляма, а відсутність двох чорних міжочних смуг. Не тільки колірний малюнок, але й менший розмір відрізняє “blue blaze” зебр від решти M. zebra. В озері Малаві “blue blaze” зебри поширені неоднорідно. Їх можна зустріти між Kirondo та Manda, біля островів Lundo та Londo та в північній частині острова Chizumulu (на карті позначено червоним кольором). Той факт, що “blue blaze” зебри не зустрічаються разом із чорно-блакитними та безсмугими, говорить про те, що вони також є геоваріантом M. zebra. Це підтверджено дослідженнями. Були вивчені особини різних танзанійських популяцій “blue blaze” зебр та смугастих південно-мозамбікських ВВ-зебр. При дослідженнях істотних морфологічних відмінностей у вивчених популяцій не виявлено.
– – –
Поблизу населеного пункту Londo у Мозамбіку був виявлений різновид мбуни, що за забарвленням нагадує Cynotilapia sp. “mbamba”. Однак, при детальному вивченні, з’ясувалося, що будова зубів та манера зішкрібання водоростей у цього виду є типовими для Maylandia. Вид був віднесений до цього роду і отримав назву M. “red top londo”. При первинній ідентифікації родової належності визначальним чинником, переважно, має бути не забарвлення, а особливості техніки харчування. Цікаво те, що Maylandia sp. “red top londo” та Cynotilapia sp. “mbamba” мешкають разом у цьому районі.
Представники видових груп, об’єднаних у велику групу “класичних смугастих зебр” (“BB-Zebra”) віддають перевагу верхнім ділянкам скельних біотопів.
Нерестяться протягом усього року, для чого обирають печери, які активно захищаються зрілими самцями. Під час підготовки до нересту з печер виганяються усі інші цихліди і до них приваблюються зрілі самки. Самки виношують ікру в роті, інкубаційний період триває 12-14 днів, після чого мальки випускаються у вільне плавання, але ще кілька днів відчувають опіку з боку материнської особини.
Молодь забарвлена як самки і, згодом (у міру зростання), приєднується до дорослих та підліткових осіб. Чорні плями у ОВ-молоді можуть виявлятися у віці 2-3 місяці.
Під час пошуку партнера самки орієнтуються не лише на забарвлення самців, а й на їх поведінку. Подібне впізнавання самців залежить від кількох факторів: нерестове забарвлення та нерестова поведінка самця, його нерестова ділянка (рив’єр), його контури або форма, його запах і вигляд, технологія харчування від субстрату. Звичайно, що мають місце й інші ознаки, на які самка під час шлюбних ігор звертає свою увагу. Все перелічене вище створює точну картину впізнавання, проте домінуючим фактором для вибору (селекції) партнерів є забарвлення. У тому ж ключі відбувається впізнавання самцями ОВ-і О-самок, адже поліморфні гени успадковуються у наступних поколіннях.
Багато видів, геоваріанти (раси) та варієтети (морфи) “класичних смугастих зебр” симпатрично мешкають з представниками інших видових груп “великих зебр”.
Харчуються мікротваринами та водоростями, яких витягують із скельних обростань. Як би зачісують обростання, зішкрібаючи необхідний поживний матеріал. Самки та незрілі самці групуються в “школи” для пошуку планктону у відкритих водах.