Apistogramma atahualpa
- Apistogramma atahualpa Römer 1997
- Apistogramma cf.atahualpa (без плями на основі хвостового плавця) (А-176)
- Apistogramma cf.atahualpa “Schwanzzipfel” (А-177)
- Apistogramma atahualpa “Blue form”
{gallery}Apistogramma viejita FARBFORM II{/gallery}
кольоровий різновид цихлідки-метелика
рід: Satanoperca(Günther, 1862)
Назва роду походить від князя темряви. Hube сподобалося назвати печерних риб диявольським іменем, заснованим на ідеї пекла під землею + грецьке “perke” = “окунь”.
Satanoperca (лат. satans = диявол, лат. perca = окунь) — рід цихлід зі сходу, півночі й центру Південної Америки, річок басейнів Амазонки, Оріноко й Парана (верхня течія системи річки Парагвай). Риби середнього розміру від 14 до 27 см у довжину. Їх тіло стиснуте з боків і високе, лінія живота майже рівна. Очі розташовані у верхній частині голови. Рот нижній. Спинний плавець має численні колючки. Останні промені спинного, черевного й анального плавців дуже видовжені. Satanoperca, як правило, мають бежевий або світло-сірий колір тіла. Смуги або темні плями на боках виявляються по-різному в залежності від виду.
Рід поділений на три абсолютно різних групи:
Різноманітність груп Satanoperca спричиняє різні репродуктивні стратегії. Satanoperca acuticeps і обидва види групи Satanoperca daemon відкладають ікру в ямку, яку попередньо виривають в ґрунті й накривають піском, галькою, порожніми мушлями равликів або іншими матеріалами. Види групи Satanoperca jurupari виношують ікру в роті. Види з Оріноко й Амазонки (S. jurupari, S. mapiritensis, S. pappaterra) збирають ікру в рот відразу після нересту в той час, як види з гір Гвіани S. leucosticta спершу відкладають ікру й в рот забирають вже личинку. В усіх випадках, обидва батьки беруть участь у догляді за виводком виношуючи його (виводок) у роті.
Gymnogeophagus (Miranda Ribeiro 1918) – це ендемічний рід із Південної Америки, поширений в Уругваї, Південній Бразилії, Північній Аргентині, Болівії й Парагваї. Наразі налічує 11 описаних…
Boulengerochromis – монотиповий рід цихлід. Єдиний вид, Boulengerochromis microlepis, можливо, є найбільшою цихлідою, – ростуть більше 65 см у довжину й вагою до 4-5 кг. Ця велика хижа риба є ендеміком озера Танганьїка в Східній Африці. Вид був спочатку описаний як Tilapia microlepis George Albert Boulenger у 1899 році. Родову назву було змінено в його честь Jacques Pellegrin у 1904 році.
Altolamprologus – це невеликий рід цихлід ендеміків озера Танганьїка, що знаходиться на сході Африки, причому складається лише з двох видів. Обидва види цихлід стиснені з боків, полюють, в першу чергу на хижих безхребетних, але також будуть харчуватись мальками інших риб.
Herichthys carpintis – Діамантова цихліда – це риба родом з Мексики.
р. Ріо Ітані (Гвіана), м’які слабокислі води східної Гайани.
Розмір: 8-12 (макс. 15) см.
Спина коричнева, черевце зелене. Вздовж тіла, починаючи від очей, проходить темна смуга, що утворена неправильної форми плямами. На зябрових кришках гарні світло-жовті плями. Райдужна оболонка очей золотисто-зелена.
У самца більший лоб.
t:23-26С, dGH <15, pH 6,0-7,5.
Аерація й фільтрація, регулярна заміна води.
Подібно до A. curviceps.
Дозрівають у 10-14 міс. при довжині 6 см.
Продуктивність біля 400 (макс. 500) бурштинових ікринок.
Інкубаційний період: біля 42-56 годин (Т 27С)
Годувати мальків з 8-10 доби.
Початковий корм: коловратка, науплії артемій саліна й інший схожий корм.