Свою назву група отримала від дуже популярної серед акваріумістів цихліди Maylandia aurora. Як і в усіх членів цієї групи, у M. aurora на спинному плавнику (жовтого кольору) відсутня чорна смуга. Цей вид населяє перехідні біотопи та рідко запливає на глибоководдя. У минулому M. aurora активно відловлювалася на експорт. Перші експортери малавійських цихлід штучно переселили цей та багато інших різновидів на острів Thumbi West, де вони утворили стійкі популяції. А ось географія природного розповсюдження M. aurora виглядає так: острів Likoma, Mala Point (передусім Mara Point), N’kolongwe, Mbweca та Tumbi Point. У самців двох останніх варіантів по тілу проходять широкі коричневі смуги.
Вид Maylandia aurora – групоутворюючий, що започаткував і дав назву видовій підгрупі “Aurora Groupe”, яка входить до видового комплексу Maylandia zebra (Maylandia zebra-сomplex).
Maylandia sp. ‘aurora bevous’ є ендеміком острова Chizumulu, де переважно заселяє багаті осадом перехідні біотопи на глибинах понад 10 метрів. Більшість часу самці зазвичай захищають викопані під скелями печерки. Самки мають сіро-коричневе забарвлення, ведуть відокремлений спосіб життя. Раніше цей різновид помилково вважали геоваріантом Pseudotropheus “zebra bevous” ареал поширення якого обмежений островом Likoma. Зараз же доведено, що ці види належать до різних родів.
Ще один представник групи ‘aurora’, Maylandia sp. ‘aurora lumbaulo’, зовні нагадує вищеописану M. aurora з Tumbi Point. Відмінність полягає у більш насиченому забарвленні, і в тому, що територіальні самці M. sp. ‘aurora lumbaulo’ частіше зустрічаються на глибинах 15-20 метрів, тоді як M. aurora зазвичай мешкають на менших глибинах, від 2 до 10 метрів. Ареал поширення – Lumbaulo та Mesuli (Мозамбік).
Maylandia sp. ‘aurora north’ так само, як і M. sp. ‘aurora bevous’, раніше належала до роду Pseudotropheus і називалася P. sp. ‘kingsizei north’. Після детального вивчення цей вид було віднесено до групи ‘aurora’. Згідно з інформацією А. Шпрайната, M. sp. ‘aurora north’ мешкає вздовж північно-східного узбережжя: від Matema до Lupingu і Ngwazi до Manda. Самки M. sp. ‘aurora north’ за окрасом схожі з M. aurora.
Перехідний біотоп у Cobwe, між Lumbaulo та Mala Point, є домом для Maylandia sp. ‘aurora blue’. Самці мають чисто блакитне забарвлення, але з недавніх пір у Kanjindo Rocks у Мозамбіку було знайдено геоваріант, у якого спина та голова забарвлені у жовтий колір. На експорт цей різновид поставляється під комерційною назвою “Pseudotropheus Flameback”. Самки популяцій Cobwe та Kanjindo Rocks невиразні між собою.
Наступний вид, Maylandia chrysomallos, нагадує попередній. Відмінність полягає в наявності жовтизни на грудях та в нижній частині голови, причому інтенсивність жовтого кольору у різних популяцій різна. M. chrysomallos свій перший опис (Stauffer та ін, 1997) отримав за особинами, відловленими біля острова Mumbo. Крім цього місця, M. chrysomallos мешкає на ділянці від Makanjila Point до Meponda і біля острова Nakantenga. Старі назви M. chrysomallos – Pseudotropheus sp. ‘zebra masinje’ та P. sp. ‘zebra mozambique’.
На думку Еда Конінгса різновид Maylandia sp. ‘blue reef’ також слід вважати членом групи ‘aurora’, незважаючи на те, що їх самки забарвлені в нетиповий для цієї групи світло-блакитний колір. M. sp. ‘blue reef’ мають досить обмежене поширення, їх можна зустріти лише на рифах Minos та Nkhungu.
Дрібноводний риф у південно-східному рукаві озера, відомий під назвою Mazinzi, населений видом Maylandia benetos. Самки забарвлені в коричневий колір із жовтуватими кінчиками непарних плавців, що є характерною ознакою групи ‘aurora’. Самці світло-блакитні, із чорною міжочною смугою. У деяких самців на горлі є жовтуватий відтінок.
Річка Lumessi, що впадає в озеро на східному узбережжі, має русло, що не пересихає в сезон посухи. На відміну від багатьох інших річок, води Lumessi містять незначну кількість осаду та мулу, що пояснює відсутність у гирлі річки піщаної мілини. Оскільки гідрохімічні параметри води в річці та в озері сильно різняться, то річка є надійним бар’єром, що розділяє довкілля двох представників групи ‘aurora’: Maylandia sp. ‘aurora chinuni’ та Maylandia sp. ‘aurora black tail’. Перехідний біотоп на північ від місця впадання річки є житлом M. sp. ‘aurora chinuni’ , тоді як M. sp. ‘aurora black tail’ мешкає південніше гирла. У красивій природній затоці, що знаходиться ще трохи на північ від Chinuni, мешкає ще одна “аврора” Maylandia sp. ‘aurora yellow’ . У разі підводних спостережень самки всіх трьох різновидів нерозрізняються між собою.
Maylandia hajomaylandi є популярним в акваріумних колах ендеміком острова Chizumulu. Цей різновид раніше експортувався як “Pseudotropheus Greberi”. Мешкає ближче до скель і трохи глибше, ніж інші «аврори». Самки мають яскраво-жовті плавці. У самців деяких популяцій на спинному плавнику є чорні плями.
Найпоширенішим видом, що входить до групи ‘aurora’, є Maylandia barlowi. Цей вид зустрічається у південній частині озера: біля островів Mbenji та Maleri, на рифах Chimwalani та Luwala, біля скель Chidunga Rocks (Chipoka), а також навколо півострова Nankumba. У 1983 році Ribbink та його команда знайшли одиничну особину M. barlowi біля острова Thumbi West, куди можливо, вони були завезені експортерами малавійських цихлід, але так і не змогли закріпитися в природних умовах. M. barlowi є досить популярною серед акваріумістів цихлідою. Іноді їх можна зустріти під комерційними назвами “Pseudotropheus Fusco” або “Yellow Zebra” (“Жовта Зебра”). Самці M. barlowi досить територіальні. Особливо ця риса виражена у самців популяцій островів Maleri і Mbenji, де дуже часто можна спостерігати внутрішньовидові зіткнення.