Tropheus duboisi Marlier, 1959 — зоряний трофеус Дюбуа, вид названий на честь Е. Дюбуа, який вперше виявив цих цихлід у північно-західній частині озера.
Особини, виловлені Марлієром у 1958 році у водах біля населеного пункту Бемба (Пемба) в Конго, стали голотипом для опису виду Tropheus duboisi (Marlier, 1959). У складі популяції, що мешкає в цьому районі озера, трапляються особини цього виду, які не мають білої вертикальної смуги, практично повністю чорні, які є, мабуть, колірною морфою (колірною варіацією) цього виду.
Вид Tropheus duboisi є групоутворюючим, до складу цієї видової групи входить кілька географічних варіантів (рас), що мешкають у різних районах озера Танганьїка, переважно в північній його половині.
- Tropheus duboisi (Bemba) — Bemba-Duboisi, Wide Band Duboisi, Pemba Duboisi — зустрічаються у водах прибережної смуги завширшки близько 1 км, що проходить поблизу населеного пункту Бемба (Пемба, держава Конго) і мису Мунене (Munene)
- Tropheus duboisi (Halembe) — Halembe-Duboisi, зустрічаються в східній частині озера Танганьїка у водах між населеним пунктом Халембе і мисом Кабого (держава Танзанія)
- Tropheus duboisi (Karago) — Karago-Duboisi
- Tropheus duboisi (Karilani) — Karilani-Duboisi, Narrow Band Duboisi — о. Карілані, Магамбо (Magambo), Танзанія
- Tropheus duboisi (Kigoma) — Kigoma-Duboisi, Кігома, Малагаразі (Malagarazi), Танзанія, на кордоні з Бурунді
- Tropheus duboisi (Maswa) — Maswa-Duboisi, Broad Band Duboisi — поблизу монастиря-фортеці з одноіменною назвою, Кабого (Kabogo) і Ґалембе (Halembe), Танзанія; мис Кабого трохи південніше від монастиря Масва, а Халембе ще південніше , ширина жовто-білого пасма зменшується в напрямку на Південь, аж до виродження в вузьке біле пасмо у Карілані
- Tropheus duboisi (Pemba, Congo) = Tropheus duboisi (Bemba)
- Tropheus duboisi fluorescent
За класифікацією Петера Шупке
- Tropheus cf. “duboisi” (Linie 10, Population 10.1) = Tropheus duboisi (Bemba)
- Tropheus cf. “duboisi” (Linie 10, Population 10.2) = Tropheus duboisi (Kigoma)
- Tropheus cf. “duboisi” (Linie 10, Population 10.3) = Tropheus duboisi (Halembe)
- Tropheus cf. “duboisi” (Linie 10, Population 10.3) = Tropheus duboisi (Karago)
- Tropheus cf. “duboisi” (Linie 10, Population 10.3) = Tropheus duboisi (Maswa)
- Tropheus cf. “duboisi” (Linie 10, Population 10.4) = Tropheus duboisi (Karilani)
Біотоп
Віддають перевагу скельним біотопам, вільним від осадових відкладень, на глибинах від 3 до 15 метрів (молодь живе на глибинах від 1 до 3 метрів), але іноді мешкають на більшій глибині (до 30 метрів, де скелі вкриті шаром осадових відкладень), коли відчувають нестачу корму через велику конкуренцію з боку інших видів цього роду та з боку представників роду Petrochromis, які віддають перевагу меншим глибинам проживання. Вид симпатричний, тобто може мешкати спільно з іншими видами свого роду або з іншими колірними расами свого виду.
У природі не трапляються у складі зграй, більше віддаючи перевагу поодинокому існуванню, але іноді спостерігаються у складі маленьких груп, що складаються з 2-3 особин, при цьому не утворюючи постійних подружніх пар.
Без зусиль відривають водорості від скельного субстрату, перебуваючи під досить великим кутом до нього (на відміну від інших трофеусів, які “стрижуть” водорості під невеликим кутом до субстрату) – рот цього виду розташований вище, ніж в інших трофеусів (більш прямого розташування). Іноді, під час харчування займають майже горизонтальне положення, ніби лягаючи на бік, долаючи тим самим турбулентність води.
Опис
Кількість жорстких променів в анальному плавнику – 5 (рідше 6), у дорсальному (спинному) плавнику – завжди не менше 20-ти.
Розмір самців: 14-1 см, самиць – 12 см.
Вважається, що у всіх Tropheus duboisi відсутній сексуальний дихроматизм (двокольоровість статей), хоча є нечіткі, але цілком помітні відмінності – у самців смуга біло-жовтого кольору, а в самок – жовтого більш насиченого кольору. Хоча, абсолютно точне визначення приналежності до тієї чи іншої статі краще проводити за генітальними папілами (за первинними статевими відмінностями).
З рота самок виходить молодь з білими або біло-блакитними крапками на темному корпусі, які спочатку утворюють переривчасті лінії. Ледве помітні вертикальні смужки зникають через кілька днів після випуску з рота. Починаючи з розміру в 4-5 см молодь починає перефарбовуватися (зникають крапки), причому, як правило, першими починають перефарбовуватися чоловічі особини (цей процес триває до кількох тижнів), а пізніше – жіночі особини, в яких процес перефарбовування може розтягуватися до кількох місяців.
Утримання
Можуть утримуватися з будь-якими видами трофеусів з інших видових груп (при цьому гібридизація не відзначалася), а також з іншими видами малавійських і танганьїкських цихлід, навіть територіальними, але схожими за кормовим спектром і габаритами.
Зграйне утримання (10-20 особин) цих трофеусів є кращим, тому що в цьому разі можна уникнути частих і небажаних сутичок, які іноді призводять до летальних наслідків. Таке утримання, поряд з великим об’ємом і мінімумом (або відсутністю взагалі) декоративних елементів (каміння тощо) – запорука успішного утримання і розведення. В іншому разі окремі особини перебуватимуть у пригніченому, пригніченому стані, який, нерідко, витлумачують, як шлунково-кишкове захворювання, а насправді – це результат безуспішної боротьби за існування.
Також запорукою успіху є правильна годівля дубоісі, незважаючи на те, що вони, на перший погляд, менш сприйнятливі до шлункових захворювань, ніж їхні побратими по роду. Основний корм – морожений циклоп (!), допоміжний (підгодівля) – пластівці (50% “Tetra-Rubin” + 50% “Tetra-Phyl” або “Sera-Flora”), пластівці та гранули зі спіруліною, які містять спіруліни (останні, попередньо замочені у воді), листя салату, шпинату, молодої кропиви та кульбаби, як у свіжому, так і в сухому та мороженому вигляді. Допоміжні корми повинні застосовуватися в розумних межах, що виключають перегодовування, і повинні обов’язково чергуватися з основним кормом, що полегшує травний процес. Режим годування – малими дозами, 3-4 рази на день. З метою запобігання шлунковим захворюванням необхідно не рідше ніж 1 раз на 1-2 місяці проводити профілактичну годівлю з використанням лікувальних препаратів або внесення лікувальних препаратів в акваріумну воду в профілактичних дозах.