Маленьких ротоносів роду Pseudocrenilabrus утримують і розводять в акваріумі з самого початку сучасної акваріумістики – з 1880-х років. Вид Pseudocrenilabrus multicolor колись був настільки популярним, що його називали просто “ротонос”, хоча вже тоді було відомо, що існують сотні видів цихлид, що виношують потомство у роті.
Представлений тут вид ще не був науково вивчений. Ймовірно, його вперше виявив Лотар Зегерс у верхній течії річки Руаха під час однієї з експедицій до Танзанії в 1996 році, привіз з собою і представив у літературі. Ми не знаємо, чи тварини, які сьогодні продаються на ринку, все ще є нащадками цього першого імпорту. Комерційний експорт з цього регіону Танзанії не ведеться, але час від часу кілліанці (тобто ентузіасти, що утримують рибу-вбивцю) забрідають у цей куточок світу. Тому не можна виключати, що кілька екземплярів було завезено до Європи або США після 1996 року.
Pseudocrenilabrus sp. Ruaha – типовий карликовий ротонос. Самці повністю забарвлені і статевозрілі у розмірі 5-6 см, самки на 1-2 см менші. У великих акваріумах тварини можуть трохи підрости. Стать можна легко відрізнити за забарвленням анального плавця, який у самців смугастий, а у самок – без позначок. Візерунок анального плавця також надійно відрізняє P. sp. Ruaha від інших видів Pseudocrenilabrus. Впадають в око також вертикальні смуги, які тварини часто демонструють під впливом настрою.
Утримання та розведення не відрізняються від добре відомого виду P. multicolor.