Placidochromis sp. phenochilus “tanzania”

Ґеоварієт Placidochromis phenochilus, голотипом для опису якого була морфа “Mdoka white lips”.

Відомі мінімум три географічні варіанти (раси) виду Placidochromis phenochilus “tanzania”:

Представники цього виду цихлід зустрічаються у північно-східній частині озера вздовж узбережжя Танзанії біля населених пунктів Маконде, Мзізі та Лупінгу. Інші популяції зустрічаються у північно-західній частині озера вздовж узбережжя держави Малаві біля населених пунктів Мдока, Чезезе та Казінда, а також біля острова Чирва.

Мешкають у піщаних областях перехідних зон, а також у суто піщаних регіонах над субстратом на глибинах 15 метрів і більше.

Опис

Самки та молодь цього виду мають темно-синє забарвлення тіла з широкими, чорними, вертикальними смужками. Самці забарвлені в блакитний колір із блискітками (мішурою) із світло-блакитних та білих плям. Друга популяція забарвлена ідентично, але без плям, а третя – із блакитним корпусом та світлими губами. Належать до цихлідів-супровідників (“світа”), які у складі групи супроводжують велику цихліду-господаря, частіше це Taeniolethrinops praeorbitalis, і харчуються нез’їденими залишками їжі, що виходять через зябра цієї цихліди, по суті є рибами-паразитами. Господар не відчуває ніякого занепокоєння від групи супроводу, що пливе постійно ззаду, як собака на повідку. Порівняння із собакою тим паче доречно, так як цей супровід ревно захищає свого господаря від будь-яких “чужинців”, бачачи у ньому джерело існування – своє кормове угіддя. Група супроводу може бути змішаною (з 2-3 видів) або одновидовою.

Харчуються “хмарами” їстівних частинок, які виходять через зябра великих цихлід-“землекопів”, таких як Taeniolethrinops praeorbitalis або Fossorochromis rostratus, слідуючи групою трохи позаду “господаря”.

Розміри самців – 17-25 см, самиць – 12-18 см.

Дуже миролюбні та красиві цихліди, незважаючи на солідність розмірів, можуть утримуватися практично з будь-якими видами малавійських цихлідів. При розведенні необхідно враховувати той факт, що занадто територіальні цихліди можуть психологічно придушувати феночілів, від чого нерест останніх буде проблематичним. Дуже ефектно виглядає група дорослих особин цього виду, дорослі (вікові) самки можуть бути забарвлені в блакитний колір, чого не спостерігається в природі. Підлітки та дорослі особини погано переносять надлишки органіки, а також різкі перепади температури акваріумної води. При неповноцінному чи нерегулярному годуванні зростання молоді значно сповільнюється і нерідко призводить до дистрофії.

Мінімальне співвідношення особин одного виду в групі для успішного розведення – 2 самці + 3-4 самиці, оптимальне співвідношення – 3 самці + 5-7 самиць.

Placidochromis sp. phenochilus (Tanzania)
фото Chris Hoffmann