Назва роду Protomelas походить від латинських слів “proto” (перший, єдиний, верховний, головний) та “melas” (чорний, чорнота, чорна пляма) і має відношення до чорного (меланінового) малюнка на корпусі представників цього роду, особливо це стосується самок.
В даний час відома ще одна популяція, у якої самки мають синювато-чорне забарвлення спинного, хвостового та анального плавців.
Представники цього виду цихлід зустрічаються по всьому озеру Малаві.
Розмір самців – 20 см, самиць – 14 см.
Віддають перевагу мілководним піщаним біотопам. Самці, що нерестяться, частіше займають ділянки поблизу скель, де будують піщані нерестові поглиблення, які агресивно обороняють. Рідко сексуально активні самці розташовуються над піщаним дном і не виявляють ніякої агресивної територіальності, хоч і мають шлюбне забарвлення. Неактивні самці завжди тримаються над піщаним субстратом. Більшість дорослих анекстенів ведуть відокремлений спосіб життя і лише молодь формується у невеликі групи. Самки, що інкубують ікру, тримаються над відкритим піщаним грунтом і тут виношують своє потомство.
Представників виду Protomelas annectens можна часто побачити разом із великими цихлидами, що живуть у піщаних біотопах (наприклад, з Fossorochromis rostratus чи Taeniolethrinops praeorbitalis), так як вони можуть входити до складу супроводу цих “господарів” і харчуватися недоїдками з їхнього “панського столу”. Причому група супроводу може бути змішаною (наприклад, з Cyrtocara moorii), а може складатися тільки з анекстенів. Цікаво те, що у змішаній групі завжди “головний” – самець Cyrtocara moorii і ніколи навпаки, тому і місцева назва анекстенів “Kabibi” перекладається, як “коханка чи кохана, яка завжди на кілька кроків позаду чоловіка”. Представники цього виду не завжди залежать від “господаря” і можуть харчуватися самостійно з інших кормових джерел, на відміну від Cyrtocara moorii і Placidochromis phenochilus, що пояснюється їхнім підпорядкованим становищем в свиті і, у зв’язку з цим, недостатнім харчуванням. Ще однією цікавою особливістю цих цихлід є той факт, що в природі самці Protomelas annectens запліднюють ікру не в роті самки, а поза ним (самці Cyrtocara moorii можуть запліднити ікру в роті самки, а можуть і поза ним), тобто. нерест анекстенів примітивніший, ніж у багатьох малавійських хаплохромін.
Харчуються “хмарами” залишками, які виходять через зябра великих цихлід-“землекопів”, таких як Taeniolethrinops praeorbitalis або Fossorochromis rostratus, входячи в групу “супроводу”. Рідше самі шукають їжу, копаючи субстрат та відфільтровуючи їстівні компоненти корму від неїстівних.
Утримання
Досить миролюбні цихліди, які можуть утримуватися практично з будь-якими видами малавійських цихлід. При нересті в акваріумі територіальні і можуть легко відігнати від місця нересту більших цихлід, але нерідкі випадки тиску на анекстенів з боку більш територіальних видів (група “Мбуна“). При акваріумному розведенні самки завжди виношують ікру в роті, чого не спостерігається у природі. Представники цього виду чутливі до змін гідрохімічного складу води і до різких коливань температури, при заміні великої кількості води можуть ‘смикатися’ і ‘складати’ плавці. Статевої зрілості досягають до 10-12 місяців (іноді пізніше). Мінімальне співвідношення особин одного виду в групі для успішного розведення – 2 самці + 3-4 самки, оптимальне співвідношення – 3 самці + 5-7 самок.
Синоніми
- Cyrtocara annectens
- Haplochromis annectens
Комерційні назви
- Haplochromis Annectens
- Kabibi (місцева назва)