Назва роду Petrochromis має відношення до проживання в скельно-кам’янистих біотопах і до забарвлення.
Назва виду перекладається як “рабиня” або “служниця” (переклад Шметкампа, 1985).
- Petrochromis famula (Cap Bangwe)
- Petrochromis famula (Chimba)
- Petrochromis famula (Ikola)
- Petrochromis famula (Kalo)
- Petrochromis famula (Kambwebwe)
- Petrochromis famula (Kambwimba)
- Petrochromis famula (Kapemba)
- Petrochromis famula (Kasenga)
- Petrochromis famula (Katete)
- Petrochromis famula (Kazimba)
- Petrochromis famula (Kibushi)
- Petrochromis famula (Kigoma)
- Petrochromis famula (Moliro)
- Petrochromis famula (Mtosi)
- Petrochromis famula (Mtoto)
- Petrochromis famula (Nyanza Lac)
- Petrochromis famula (Tembwe silver)
- Petrochromis famula (Sangala)
- Petrochromis famula (Zongwe)
- Petrochromis famula ‘blue’ (Bemba)
- Petrochromis famula ‘blue fin’
- Petrochromis famula “kaiser”
- Petrochromis famula “kaiser” (Kapampa)
- Petrochromis famula “kaiser” (Masanza)
- Petrochromis famula “kaiser” (Moliro)
- Petrochromis famula “kaiser” (Tembwe)
- Petrochromis famula “orange fin”
- Petrochromis famula “red dorsal”
- Petrochromis famula “red fin” (Kigoma)
- Petrochromis famula “texas”
- Petrochromis famula “texas gold”
Біотоп
Надають перевагу мілководним скельним біотопам, вільним від осадових відкладень, що рясніють великою кількістю печер. Скелі в цьому біотопі нібито штабельовані, утворюючи складний лабіринт із печер і тріщин (ущелин). Обростання скель хороші тим, що вільні від осадових відкладень, через що водорості в окремих місцях формують товсті, зелені килими (мати).
Опис
Представники цього виду за своїми розмірами дрібніші, ніж інші види петрохромів, тому для нересту обирають невеликі печери, в яких не можуть нереститися великі петрохроми. Самка виношує в роті близько 15 мальків, яких випускає через 30 днів, увесь цей час харчуючись дрібними частинками корму або його залишками, причому молодь, яку виношують, також може харчуватися цими частинками корму. Кормова конкуренція дуже сильна, тому сексуально активні самці харчуються в межах своїх нерестових угідь. Самки і неактивні самці для пошуку їжі групуються у великі зграї, що налічують кілька сотень особин. Ці зграї бродять по всьому біотопу і годуються біля будь-якого, вподобаного місця. Через численність зграї можуть вторгатися на будь-яку зайняту кормову ділянку – господар просто не в змозі відігнати таку кількість! Цей метод, що дає змогу уникати агресивних нападів з боку господаря, можна спостерігати і в інших видів петрохромів, а також у Tropheus moorii. Мають широкі губи і безліч гострих, тривершинних зубів. Вид – симпатричний. Самці цього виду несуть жовті, темно-окантовані релізери в задній частині анального плавця і жовті неокантовані релізери в передній частині анального плавця (на кінцях перших жорстких променів). Темноакантовані релізери є також на анальному плавці самок, але вони дрібніші й не такі численні.
Харчуються переважно пухким матеріалом скельних обростань і водоростями, що містять кремнезем (“кремнеземки”). Цілком природно, що при харчуванні водоростями вони вживають в їжу також і мікротварин, що мешкають усередині водоростевих скупчень. Прекрасно пристосовані до харчування водоростями – не тільки до їх перетравлення, а й до їх добування. Зістригають пухкий матеріал обростань і кремнеземок, використовуючи повною мірою міць своїх губ і зубів. Губи, що пресують субстрат, і рухливі зуби точно повторюють контури скель. При закриванні рота вершинки зубів зчісують пухкий матеріал і кремнеземки з нитчастих водоростей, міцно прикріплених до скель. На одному й тому ж місці рот петрохромісів багаторазово відкриватиметься і закриватиметься, роблячи це дуже ефективно, що дуже важливо, тому що петрохроміси через свої великі розміри потребують великої кількості їжі. Зуби тонкі, тривешинні. Довжина кишківника в 10 разів перевищує загальну довжину тіла і у дорослої цихліди може досягати довжини 1,5 метра.