Copadichromis chizumuluensis

Назва роду Copadichromis походить від грецьких слів “kopas” і “ados” і має відношення до вирізаності чи увігнутості.

Назва виду вказує на місце проживання даного виду, що знаходиться у водах біля острова Чізумулу.

Віднесений до видової групи Copadichromis mbenji (“Copadichromis-Mbenji-Group“), яка відрізняється від інших груп копадихромірсів деякими морфологічними особливостями, конструкцією нерестової арени та своєю перевагою певного місцеперебування (біотопа).

Самець Copadichromis chisumuluensis Самиця Copadichromis chisumuluensis

Ареал

Представники цього виду цихлід зустрічаються в східній частині озера Малаві (держава Мозамбік) у водах біля острова Чизумулу, розташованого на захід від великого острова Лікома. Є ендеміками місцевих вод.

Активні, територіальні самці будують свої нерестові арени за аналогією з видом Copadichromis melas, розташовуючи їх поблизу каменю або невеликої скелі. Але все ж таки деякі відмінності в конструкції є: самці насипають піщаний пагорб, що має вигляд усіченого конуса з похилою поверхнею, яка нахилена обов’язково в бік каменю. Верхня кромка цієї піщаної споруди може бути на висоті 30 сантиметрів і більше. Під каменем або збоку від нього виривається невелике заглиблення-печірка – ця ніша знаходиться на стику найменшої по висоті сторони усіченого конуса та каменю.

Опис

Самки, неактивні самці та молодь мають з боків корпусу три темні плями: супра-пекторал, супра-анал та супра-каудал за аналогією з видом Copadichromis melas. Але на відміну від останнього у Copadichromis chizumuluensis супра-пекторал у 2-2,5 рази більше за розміром, ніж супра-анал. Сексуально активні самці показують чудове забарвлення з сяючими блакитними грудьми. На анальному плавнику є тонка, жовта маргінальна смуга, а також невеликі круглі блакитні плями.

Спільним всім копадихромисов, складових основну частину групи ‘Утака’, є їх раціон харчування, у якому і самці і самки протягом року у складі великих зграй харчуються зоопланктоном у відкритих водах, роблячи короткі паузи на період нересту. У нерестовий період копадихроміси у складі зграй мігрують на мілководні місця узбережжя. Зоопланктон в озері не завжди знаходиться у достатній кількості, але є певні місця, де відбувається постійний рецидив свіжого зоопланктону. Місцеві жителі називають такі місця ‘Chirundu’ або ‘Virundu’, що означає ‘часто спостерігається’. Характерними атрибутами таких місць є скелі чи рифи на піщаному дні. Ці скелі створюють протягом води турбулентні потоки, спрямовані вниз від них. У цих місцях і спостерігаються величезні ‘хмари’ зоопланктону і, відповідно, великі зграї копадихромісів, що годуються.