Назва виду походить від грецького слова ‘melas’, що означає ‘чорний’, і вказує на чорне забарвлення корпусу і плавців самців цього виду.
- Copadichromis melas
- Copadichromis melas (Cobue)
Цілком можливо, що вид Copadichromis sp. “midnight mloto” є географічним варіантом (расою) виду Copаdichromis sp. “kawanga”, але абсолютно точно тільки те, що є його “близьким родичем”. У той же час, тому що в назві цього виду фігурує слово “Mloto”, за логікою речей він повинен належати до видової групи Copadichromis sp. “mloto”. Ось тут то і криється якась невідповідність, виражена в тому, що група “Mloto” відноситься до так званої “чистої Утаки”, тобто без плям і малюнка на корпусі, а самці (в стані стресу) і самки описуваного виду мають три плями на корпусі. Очевидно, що з цією невідповідністю дослідники розберуться пізніше, коли вид отримає свою наукову прописку.
Цей вид отримав свою наукову прописку і з 2006 року іменується, як Copadichromis melas. Водночас його віднесено до видової групи Copadichromis mbenji, що відрізняється від інших груп копадихромів деякими морфологічними особливостями, конструкцією нерестової арени та своєю перевагою до певного місця існування (біотопу).
Ареал
Представники цього виду цихлід зустрічаються в східній частині озера Малаві (держава Мозамбік) у водах біля мису Мара, розташованого на південний захід від великого населеного пункту (міста) Кобве (Кобуе).
Опис
Самці будують свої нерестові арени на глибинах від 10 до 15 метрів, причому місце для нересту обирають поруч із невеликою скелею або великим каменем, які є певною прив’язкою для будівництва нерестовища. З трьох боків цього каменю самці насипають ротом пісок таким чином, щоб зовнішні кромки цього піщаного насипу були вище за камінь. А під каменем виривається поглиблення, яке нагадує своєрідну печеру, захищену практично з усіх боків, крім вхідного боку, розташованого трохи нижче за рівнем. Розмір подібної печери-нерестовища налічує від 7 до 24 сантиметрів у довжину, а її висота не перевищує 6,5 сантиметрів.
Активні самці цього виду забарвлені в чорний колір, а молодь, самки і сексуально неактивні самці несуть на боках по три темні плями, які називаються “супрами” (‘supra’). Якщо рахувати з голови цихліди, то перша (передня) пляма має назву супра-пекторал, друга (середня) – супра-анал, а третя (задня) – супра-каудал. Ці назви дано за їхнім розташуванням до відповідних плавців: супра-пекторал розташовується ближче до пекторальних (грудних) плавців, супра-анал – ближче до анального плавця, а супра-каудал – біля основи каудального (хвостового) плавця. Характерним для цього виду цихлід є те, що всі три плями-супри мають приблизно однаковий розмір, а між супра-пекторал і зябровими кришками спостерігаються три темні, вертикальні смужки, хоча виразно ці смужки не завжди проявляються. У самок відсутня чорна субмаргінальна смуга на спинному плавці.
Для пошуку їжі самки і незрілі самці, а також молодь групуються у великі пошуково-фуражні зграї, а самці, які охороняють нерестову арену на твердому субстраті, і самки, готові до нересту, ловлять планктон у водяному стовпі поблизу нерестового угіддя або живляться безхребетними, які трапляються під час будівництва піщаних або піщано-кам’янистих конструкцій. Ловлю зоопланктону полегшує специфічно влаштований рот-пастка, який висувається вперед, що дає змогу захоплювати як групові, так і поодинокі дрібні, кормові об’єкти.
Синоніми
- Copadichromis sp. ‘midnight mloto Mara’
Комерційні назви
- Copadichromis midnight Mloto
- Midnight Mloto
- Midnight Mloto Mara Point