Copadichromis azureus

Назва роду Copadichromis походить від грецьких слів “kopas” і “ados” і має відношення до вирізаності чи увігнутості. До яких частин тіла відносяться ці поняття не зовсім ясно. Назва виду вказує на яскраво синє забарвлення самців у шлюбному вбранні (“azure” – синій).

Ареал

Представники цього виду цихлід зустрічаються у південно-західній та південній частинах озера Малаві (держава Малаві) у водах біля островів Мбенджі та Малері, біля рифів Нкомо та Екклес, а також у південно-східному рукаві озера.

В даний час відомо кілька географічних варіантів (рас) цього виду, що мешкають у рифів Нкомо і Чимвалані, біля скелі Чідунга, біля островів Малери та Західної Тумбі, а також біля півострова Нанкумба.

Віддають перевагу піщаним частинам перехідних зон на глибинах від 10 до 30 метрів. У природі самці у шлюбному забарвленні спостерігаються цілий рік, тобто відсутнє поняття сезонності нересту цих цихлид.

Нерестові рив’єри самців, як правило, розташовуються на глибині близько 20 метрів (мінімум 10 метрів), причому самці, що нерестяться, конструюють свої нерестовища поблизу один від одного, утворюючи своєрідну невелику колонію. Самці будують напівкруглі “печерні” кратери (печерно-кратерні нерестовища) поруч із камінням, тобто на межі перехідних зон, вириваючи заглиблення (яму) під камінням. Таке заглиблення риється на максимально можливу глибину, необхідну для нересту. Камінь служить своєрідною відправною точкою, а заглиблення під каменем – чудовим притулком для безпечного перебігу процесу нересту.

Самки з ікрою в роті частіше мешкають самотньо, але іноді зустрічаються у складі дрібних груп.

Самки, неактивні самці та молодь несуть на боках корпусу три темні плями, як правило, одного і того ж розміру: супра-пекторал, супра-анал і супра-каудал. Супрапекторальна пляма все ж таки трохи більша і зміщена догори, ближче до верхньої гілки бічної лінії. На корпусі навіть активних самців часто помітні темні вертикальні смуги, що в поєднанні з синім забарвленням створює чудове забарвлення, що котрастирує.

Належать до групи “Утака” та харчуються зоопланктоном у відкритих водах.

Для пошуку їжі самки та незрілі самці групуються у зграї, а самці, зайняті будівництвом нерестовища, ловлять планктон у товщі води поблизу нерестового гнізда.

Утримання

Щоб уникнути фізичного та психологічного тиску з боку територіальних видів (більшість видів групи “Мбуна”) бажано утримувати разом з видами з родів Aulonocara, Nyassachromis, Lethrinops, Tramitichromis, Otopharynx. Спільне утримання з представниками інших видів свого роду може призвести до небажаної гібридизації, так як багато самок різних видів роду Copadichromis дуже схожі. Мінімальне співвідношення особин одного виду в групі для успішного розведення – 2 самці + 3-4 самки, оптимальне співвідношення – 3 самці + 5-7 самок.