Рід Greenwoodochromis (Poll, 1983) названий на честь знаменитого вченого-іхтіолога П. Х. Грінвуда (P. H. Greenwood), керівника їхтіологічного відділу Національного історичного музею в Лондоні, який переробив не лише кілька родів цихлід, а й описав деяких видів цихлід.
- Greenwoodochromis abeelei (Poll, 1949)
- Greenwoodochromis bellcrossi (Poll, 1976)
- Greenwoodochromis christyi (Trewavas, 1953)
- Greenwoodochromis staneri (Poll, 1949)
Живуть у скельних біотопах, що залягають на великих глибинах близько 50 метрів, нерідко зустрічаються і на глибинах 100 метрів і нижче. Дно в цих біотопах піщано-кам’янисте. Інформація про проживання в природі вкрай убога, за винятком того, що ці цихліди виявляють територіальну агресивність по відношенню до представників свого виду (внутрішньовидова агресивність). Також є інформація про те, що у виношуванні ікри в роті беруть участь обидва батьки, вони ж удвох протягом певного часу піклуються про своє потомство після випуску у вільне плавання.
Основна відмінність, яка існує між видами, що входять до роду Greenwoodochromis, і видами, що входять до роду Limnochromis, полягає в кількості лусочок у горизонтальному ряду, що з’єднує зяброву кришку та хвіст: у перших їх більше 48, а у других – не більше 40. Але більша кількість поведінкових і морфометричних ознак, що поєднують види обох родів, все ж таки притаманні роду Limnochromis і не буде великим сюрпризом, якщо види роду Greenwoodochromis будуть знову перекласифіковані і переведені в рід Limnochromis.