Назва роду Xenotilapia має відношення до нетипової форми черевних плавців, подовжених ніби в інший бік. Назва виду вказує на прекрасний жовтий малюнок спинного, анального і черевних плавців.
- Xenotilapia flavipinnis (Poll, 1985)
- Xenotilapia flavipinnis (Bulombora) =Xenotilapia flavipinnis “Red Dorsal” (Bulombora)
- Xenotilapia flavipinnis (Bulu Point)
- Xenotilapia flavipinnis (Chisanse)
- Xenotilapia flavipinnis (Crocodile Island) =Xenotilapia flavipinnis (Mutondwe), Xenotilapia flavipinnis (Sambia)
За забарвленням цей вид дуже схожий на геоваріант Xenotilapia flavipinnis (Isanga) і цілком можливо, що один з них є морфою (варієтетом) іншого, тому що області поширення цих геоваріантів тісно прилягають один до одного, практично не маючи географічного роз’єднання. Острів Крокодайл має й іншу назву – Мутондве.
- Xenotilapia flavipinnis (Gombe)
- Xenotilapia flavipinnis (Isanga)
За забарвленням цей вид дуже схожий на геоваріант Xenotilapia flavipinnis (Crocodile Island/Mutondwe) і цілком можливо, що один з них є морфою (варієтетом) іншого, тому що області поширення цих геоваріантів тісно прилягають один до одного, практично не маючи географічного розмежування.
- Xenotilapia flavipinnis (Kantalamba)
- Xenotilapia flavipinnis (Kasanga)
- Xenotilapia flavipinnis (Kigoma)
- Xenotilapia flavipinnis (Magara)
- Xenotilapia flavipinnis (Makola)
- Xenotilapia flavipinnis (Nyanza Lac)
- Xenotilapia flavipinnis “Blue spot” (Kalemie)
- Xenotilapia flavipinnis “Blue spot” (Lepeli)
- Xenotilapia flavipinnis “Orange dorsal” (Kasanga)
- Xenotilapia flavipinnis “Red royal” (Kekese)
Ареал
Представники цього виду цихлід зустрічаються в багатьох мілководних місцях піщаних узбереж озера.
Біотоп
Надають перевагу мілководним піщаним біотопам з невеликою кількістю (не більш як десята частина біотопу) скель і каміння, що виконують роль притулку для цих піщаних цихлід. Якщо скель для захисту від хижаків недостатньо, популяції цього виду швидко починають рідшати. Нерестове угіддя, розташоване на піску, досягає 3-х метрів у діаметрі і тісно сусідить з нерестовими угіддями інших пар, що нерестяться. Нерест відбувається в центрі нерестового “кола”, кладка налічує близько 40 ікринок. Ікру виношують у роті обоє батьків: спочатку, 7-8 днів, самка, потім 7-8 днів – самець. Після свого періоду “носіння” самка випльовує личинок перед ротом самця і той блискавично забирає їх у свій рот. У період інкубації ні самка, ні самець не харчуються. Протягом двох тижнів після “випуску” молоді, батьки опікуються ними в межах свого гнізда. Пара, що готується до нересту, харчується всередині своєї нерестової ділянки.
Харчується дрібними ракоподібними (циклопом), крихітними двостулковими молюсками, личинками комах і дрібними черв’яками-нематодами. Зариває голову в пісок (або мул), вишукуючи їжу, а потім відфільтровує через зябра їстівні фрагменти від неїстівних. У цьому процесі їм допомагає горизонтальне розташування зовнішніх зубів нижньої щелепи, рідкорозташованих, що полегшують проникнення в ґрунт із відкритим ротом, як зуби столової виделки. Сексуально неактивні особини для пошуку харчування групуються на мілководді у великі зграї.
Опис
Розмір самців: 10-11 см, самиць – 8-9 см.