рН 8,0-9,5, dH 12-19°n, T 24-30°С
рН 9,5 — на поверхні озера, 8,6 м — на глибині 1300 метрів.
Провідність води становить приблизно 609-620 мкс, вода — прісна, але з підвищеним вмістом солей магнію. Загальна твердість води (dGH) в різних частинах озера і за даними з різних джерел коливається в проміжку від 12 до 19 градусів і це доволі низьке значення з точки зору частки солей.
Температура води Танганьїки чітко різниться за шарами. Так, у верхньому шарі температура тримається в межах від 24° до 30°C, зі зниженням на більших глибинах. Через різну густину води і відсутність придонної течії водяні шари не перемішуються, і температура на нижніх горизонтах становить лише 6°-8°С. Глибина шару температурного стрибка становить близько 100 м. Сезонні коливання температури спостерігаються до глибини 400 м.
Танганьї́ка (англ. Lake Tanganyika) — озеро в Східній Африці з географічними координатами — з 3° 20′ до 8° 48′ південної широти та від 5° 29′ до 31° 15′ східної довготи. Найдовше та одне з найглибших озер на Землі.
За об’ємом і глибиною Танганьїка посідає друге місце у світі після озера Байкал.
Топоніміка
Озеро Танганьїка розташоване в тектонічній улоговині Східно-Африканської зони розломів на висоті 773 метрів над рівнем моря. Улоговина складається з двох басейнів — південного і північного, розділених підводним підняттям.
Географічно озеро Танганьїка розташоване в межах Демократичної Республіки Конго (45 %), Танзанії (41 %), Замбії і Бурунді.
Озеро простяглося з півночі на південь на 676 кілометрів і є найдовшим озером у світі, його ширина — 40—80 км. Площа озера — 34 тис. км², глибина — до 1470 м. Загальна площа озера Танганьіка становить близько 34 тисяч кв. кілометрів. Площа басейну озера Танганьіка дорівнює 244,5 тис. кв. кілометрів.
Прибережні ландшафти, здебільшого, являють величезні стрімкі скелі і лише зі східного боку береги пологі. На західному узбережжі берегову лінію формують круті бічні стіни Східно-африканської рифтової зони, що сягають 2 000 м заввишки. Берегову лінію посічено численними бухтами і затоками. Найбільша з них — затока Бертона.
До озеро впадає багато річок, які становлять основу його живлення. З Танганьїки витікає єдина річка — Лукуга (Lukuga), що починається в середній частині західного побережжя і тече на захід, впадаючи до р. Конго, що впадає до Атлантики.
Походження топоніма «Танганьїка»
У перекладі з мови племені Бабембе, що живе уздовж узбережжя озера, назва «Танганьіка», вимовляється як «етанга янья» і означає: «водний резервуар, повний риби». За іншою теорією, назву озера дали представники народності суахілі. Однак Суахілі розселилися вглиб африканського континенту з узбережжя Індійського океану і в районах Великих африканських озер були прибульцями.
Геологія
Озеро Танганьіка розташовано в Східно-Африканському рифтовому розлому. Розлом становить більше 7 000 метрів, з них 6 000 м осадкові відкладеня, накопичені на дні озера за тисячі років. В утвореній седиментації протягом мільйонів років накопичився величезний обсяг вуглеводнів. Після досліджень було знайдено поклади нафти, один з таких пластів експлуатується в Конго. За сплесками геотермальної енергії, виявленими в північній частині узбережжя на конголезскій стороні, на півострові Убварі (мис Банза) і в районі Калунду (поблизу Пемба) підтверджують подальші тектонічні процеси в розломі. На виході з джерел мінеральної води спостерігається температура 180 °C, ці джерела було виявлено на глибині від 5 до 40 м.
Склад берегової лінії:
- пісок —31 %,
- скелі, гірські породи — 43 %,
- скелі та піщаники разом — 21 %,
- заболочена місцевість — 5 %.
Гідрологія (фізіографія)
Танганьїка — найглибше озеро Африканського континенту, найбільша глибина озера в південній його частині становить 1470 метрів. За глибиною Танганьїка посідає друге місце у світі і трохи поступається озеру Байкал. Средня глибина найбільшого прісноводного резервуару Африки становить близько 572 метрів. Річки, що впадають до озера, приносять 24 км³ води на рік. Це 37 % загальної кількості води, що надходить до озера. Решта 63 % припадає на часті опади (41 км³ на рік). У витратах води переважає випаровування — 61,2 км³ (94,4 %), стік становить лише 3,6 км³ (5,6 %).
Опади, що випадають у сезон дощів (з жовтня по грудень і з лютого по квітень на півночі, і з листопада по березень на півдні) підвищують рівень води в озері і несуть до нього велику кількість мулу. Рівень води в озері досі вважався незмінним, хоча останні дослідження вчених це спростовують, за їх даними спостерігається тенденція до його поступового зниження.
Для Танганьїки характерні багаторічні коливання рівня води — до 4 м.
Річки
Найбільші річки водного басейну Танганьїки — Малагарасі, Іфуме, Рузізі, Лукуга, Лунангва і Луфубу — не пересихають у сухий сезон. Річка Лукуга (притока річки Луалето) є єдиною, що витікає з озера і з’єднує його з Атлантичним океаном.
Грунтуючись на існуючі гіпотези, можна сказати, що в давнину, коли рівень води в озері був нижчим, річка Лукуга текла у зворотному напрямку, а можливо і зовсім пересихала. Головними притоками Танганьїки є річки Рузізі і Малагарасі. Повноводна річка Рузізі, що бере свій початок в озері Ківу, значною мірою сприяє збереженню сучасного рівня води в озері, а також її хімічних складових (PH = 8,7-9,4, dKH = 12-14). Малагарасі — друга за величиною річка Танзанії, що впадає в озеро зі сходу.
| Вливаються річки: | Рузізі, Малагарасі, Каламбо |
| Витікають річки: | Лукуга |
Гідрохімічний режим
Основні солі озера наведені згідно з кваліфікацією професора Куфферата, члена бельгійської гідробіологічної місії 1946–1947 років, виходили з розрахунку кількості солей в міліграмах на літр:
- Карбонат натрію (безводний): Na2CO3 = 125мг/л
- Хлорид калію: KCl= 59мг/л
- Нітрат калію KNO3 = 0,5мг/л
- Літію карбонат Li2CO3 = 4мг/л
- Карбонат кальцію CaCO3 = 30мг/л
- Карбонат магнію MgCO3 = 144мг/л (Carbonate de magnesium)
- Сульфат алюмінію Al2(SO4)3 × 18H2O = 5мг/л
- Сульфат калію K2SO4 = 4мг/л
- Сульфату натрію Na2SO4 = 1мг/л
- Хлорид заліза FeCl3 × 6H2O = 0,5мг/л
- Фосфат натрію Na3PO4 × H2O = 0,4мг/л
- Силікат натрію Na2SiO3 = 13,5мг/л
Звісно, що за більш як пів-століття ці значення значно зросли — через значний вплив людини на навколишнє середовище.
Глибше двохсот метрів у воді повністю відсутній кисень, переважає сірководень.
Властивості води
Озерна вода — дуже прозора (до 30 м). У ній у невеликих концентраціях розчинено багато солей, тому за своїм складом вона нагадує розведену морську воду. У води Танганьїки лужна реакція РН коливається в межах 8,0-9,5, (рН 9,5 — на поверхні озера, 8,6 м — на глибині 1300 метрів). Провідність води становить приблизно 609-620 мкс, вода — прісна, але з підвищеним вмістом солей магнію. Загальна твердість води (dGH) в різних частинах озера і за даними з різних джерел коливається в проміжку від 12 до 19 градусів і це доволі низьке значення з точки зору частки солей.
Температура води Танганьїки чітко різниться за шарами. Так, у верхньому шарі температура тримається в межах від 24° до 30°C, зі зниженням на більших глибинах. Через різну густину води і відсутність придонної течії водяні шари не перемішуються, і температура на нижніх горизонтах становить лише 6°-8°С. Глибина шару температурного стрибка становить близько 100 м. Сезонні коливання температури спостерігаються до глибини 400 м.
Рибальство
Комерційний вилов акваріумної риби на озері Танганьіка розпочався в середині 50-х років ХХ століття. Торгівля акваріумною рибою посідає помітне місце в рибному промислі на озері Танганьїка. Зважаючи на те, що багато видів акваріумних риб мають вузький ареал поширення і досить тривалий період відтворення, виникла нагальна необхідність правового врегулювання цієї торгівлі.
Так, у Танзанії, потрібен спеціальний дозвіл (Основні Положення рибного промислу в Танзанії від 1989 року). У Замбії, необхідно мати спеціальну ліцензію та вилов риби дозволено лише в зазначених місцях (Постанова про риболовлі у Замбії від 1974 року). У Бурунді, в Основному законі про рибальство не згадується конкретно акваріумний вилов риби, але в Положенні про промисел дрібної риби пропонується отримання спеціального дозволу для її вилову та експорту. Конго є єдиною з чотирьох прибережних країн, що має конкретно розроблену постанову, яка стосується вилову та експорту акваріумний риби. Юридичною основою цього документу є припис 1987 року, який об’єднує види риб, що не становлять харчової цінності. За цим розпорядженням виловом можуть займатися особи, що одержали спеціальний дозвіл від державного уповноваженого у справах навколишнього середовища. Цей дозвіл поновлюється щороку і дає право на вилов не більше ніж 75000 особин. Другий дозвіл необхідно для експорту цієї риби і його вартість залежить від кількості експортованої риби. Виходячи з конкретної ситуації, що склалася, державний уповноважений у справах навколишнього середовища може призупинити дію або зовсім скасувати обидва дозволи.
Наразі в Бужумбура (Бурунді), розташована відома фірма-експортер цихлід Танганьїки «Fishes of Burundi», керована Мірей Шрейан. Фірма має солідну базу і все необхідне для вилову, карантинізації та експорту риби в інші країни. Крім цього, Мірей Шрейан здійснює велику наукову роботу, грунтуючись на працях свого батька П’єра Брішара.
На північний схід від Мпулунгу, розташована фірма «Kalambo Fall Lodge», керована англійцем Тобі Вілом, який організував тут станцію-ферму з вилову, зберігання та вирощування цихлід озера Танганьїка. Любителям дайвинга і акваріумістам тут надаються всі умови для спостереження за цихлідами в їхньому природному середовищі існування.
В Танзанії, в районі мису Мпімбве, розташовано штаб квартиру «African Diving» — фірми, яка займається комерційним виловом риби на озері і відомої, мабуть, кожному серйозному колекціонерові цихлід Танганьїки. Ця фірма пропонує туристу широкий спектр послуг разом з комфортним помешканням.
Фауна та флора
Життя під водою Танганьїки зосереджена в поверхневих шарах аж до глибини близько 250 метрів. Подальшому проникненню живих організмів на значніші глибини заважає наявність сірководню, який є агресивним середовищем й згубний для всього живого. Вважається, що нижня межа шару води, придатного для проживання риб, проходить на глибині від 100 до 230 метрів. Тому величезний нижній озерний шар води (який ще достатньо не досліджений)є величезним «могильником», що складається з органічного мулу і осадових мінеральних сполук.
Іхтіофауна
іхтіофауна озера Танганьїка дуже різноманітна, зокрема 250 видів риб, з них 190 — ендеміки. Взагалі раннє формування водойми та тривала ізоляція зумовили розвиток значного числа ендемічних видів, напр. цихлідних риб (Cichlidae).
- Зоопланктон: Cyclops, Diaptomus simplex, Limnochida tanganika;
- молюски: Grandideria burtoni, Brazzaea anceyi, Tiphobia horei, Bythoceras iridescens, Paramelania domoni;
- ракоподібні: Platytelphusa armata;
- риби: Stolothrissa tanganikae, Limnothrissa miodon, Lamprichthys tanganicus, Engraulicypris minutus, Bathybates мінор, Bolengorochromis microlepis, Lates mariae, Л. angustifrons, Л. stappersi.
Рослинний світ
Рослинний світ (фауна) поділяється на дві складові — озерна та узбережжна. До озерної відносяться: зачаткові прості макрофіти Cyperus papyrus, Thpha, Carex (5 видів), плавучі макрофіти Nymphaea, Trapa, Azolla, Pistia, складні системи макрофітів Potamogeton, Ceratophyllum, Utricularia, Фітопланктон Kirchneriella, Treubaria, Chroococcus limneticus, Chrysochromulina parva, Chromulina sp., Nitzschia, Anabaena, Stephanodiscus sp., Strombidium.
Місцевості
|
|
|
|
Джерела
- Wikipedia.UA: Танганьїка (озеро)
- DESTINATION TANGANYIKA: Cartographie du Lac Tanganyika