Neolamprologus buescheri

Цей вид знайдено поблизу мису Качезе й названо на честь Хайнса Бушера.

Зазвичай, N. buescheri зустрічаються на глибині більше 20 метрів, хоча окремі екземпляри можливі й на глибині 10 метрів (поблизу Ісанга, Замбія).

Типова місцевість з Н. бушері (Гомбі):

Хайнц Бушер стверджує, що основою раціону є личинки комах (хірономіди) та безхребетні.

N. buescheri живе й нереститься в печерках, зрідка відпливаючи не далі ніж на 30 см. Досить часто можно бачити декілька особин поруч.

В умовах аваріуму N. buescheri нерестяться регулярно, кожні 14 днів, але кладки не великі, – лише 5-6 ікринок. З віком самичка відкладає більше ікри, однак, не більше 40 ікринок.

У природніх умовах самець може нереститись з декількома самицями, що живуть на його території. Самиці знаходяться, приблизно, на віддалі 1 метр одна від одної.

В акваріумі кладка, зазвичай, розташовується на вертикальній площині. Кладку оберігають і самець і самиця, хоча остання знаходиться до неї ближче.

Ґеораси

Ґеографічні раси були знайдені вздовж усього південно-західногоузберіжжя Конго, аж до Тембве 2, в водах Замбії, а також вздовж узберіжжя Танзанії, де ареал розповсюдження виду тягнеться до Самазі.

Варто відзначити ґеорасу Камаконде (Kamakonde), яка має багато світлих крапок на хвостовому, спинному й анальному плавцях і загальну барвисту палітру. Найпівнічніший варіант має жовто-коричневий, темнуватий колір і у нього відсутня темна характерна смужка, що йде краєм спинного плавця.
Варіант Моліро (Moliro), Самазі (Samazi) й Хоре бей (Гомбі) характеризується широкими вертикальними смугами, які перетинаються двома горизонтальними, а
темні смуги варіанту Качезе (Kachese) є його відмінною рисою.
Один із найпривабливіших кольорових відтінків мають варіанти Чітута й Ісанга, але
- варіант Ісанга, на додачу, прикрашений багатьма світлих крапками, що йдуть вздовж спинного плавця.
ґеораси замбійських вод на північ від р. Каламбо (Танзанія) мають темнозабарвлене тіло й смуги ледь помітні.