Є географічним варіантом видової групи Copadichromis borleyi.
Представники цього виду цихлід зустрічаються у південній частині озера Малаві (держава Малаві) у водах біля населеного пункту Каданго та біля скель Крокодила.
За морфологічними та іхтіологічними ознаками, Copadichromis borleyi (Kadango), не надто відрізняється від інших Copadichromis borleyi, але його нерестова поведінка різко контрастує і є для Copadichromis цієї видової групи нетиповою. Активні самці будують свої нерестовища на скелях у вигляді дуже низьких піщаних лощин. Така нерестова поведінка сформувалася в специфічному мілководному біотопі з постійно каламутною водою. Ці специфічні біотопи являють собою скельні рифи з піщаним дном на відносному мілководді (не більше 5 метрів), причому тут відсутні скелі, що круто спадають, і достаток зоопланктону обмежений мізерним шаром. Будівництво дуже низької піщаної балки на скелях, ймовірно, обумовлено тим, щоб самці були більш впізнавані в каламутній воді, особливо на тлі темних скель. Самці затягують пісок на скелю з навколишнього середовища, причому цей пісок не такий важливий для будівництва безпосередньо гнізда, як для маркування меж своєї нерестової ділянки. Не рідко функцію таких кордонів виконують водорості, між якими відбувається нерест.
Підготовка до нересту у Copadichromis borleyi (Kadango) здійснюється за іншою схемою, ніж у копадихромів, що нерестяться на чистому піску або на піску з використанням каменів. Типові види, що нерестяться на піщаному субстраті, починають вигрібати пісок від центру нерестовища до його країв, утворюючи своєрідні нерестові поглиблення (кратери, улоговини, ями тощо). Як тільки основне заглиблення в піску утворено, починаються “оздоблювальні роботи”, при яких самець з повним ротом піску спочатку розташовується в центрі нерестовища, а потім, плаваючи від центру в напрямку кромок поглиблення, вивергає пісок ближче до країв.
Copadichromis borleyi (Kadango) використовують іншу технологію будівництва, при якій через відсутність піщаного субстрату йому нема звідки його розгрібати, тим більше від центру, адже гола скеля дуже тверда. Тому він збирає пісок із навколишнього середовища і з повним ротом рухається над передбачуваною кромкою, просіюючи над нею пісок через зябра. Причому піщані контури нерестовища утворюються лише рахунок дрібних частинок піску, просіяного через зябра, а великі його частинки випльовуються межі нерестового ділянки. Весь грубий матеріал піску ретельно видаляється самцем з місця нересту з тією метою, щоб самка, що кидає, при збиранні в рот ікринок помилково не захопила великі частинки піску.