Benthochromis

Benthochromis (Poll, 1986) – це рід великих цихлових риб, які зустрічаються в озерах Танзанії, на південному заході Африки. Ці риби мають великий розмір, можуть досягати довжини до 30-40 см, але при цьому є дуже мирними, що робить їх популярними серед акваріумістів.

Харчуються зоопланктоном, переважно веслоногими ракоподібними (Copepoden) у відкритих водах (планктонофаги). Самки для пошуків їжі створюють невеликі пошукові групи, частіше такі зграї зустрічаються на глибинах більше 50 метрів, але побачити їх в природному середовищі дуже складно. Мають цікаву будову та розташування зубів – дрібні, конічні зуби, вигнуті всередину, які розташовані в один ряд на верхній та нижній щелепах.

  • Benthochromis horii (Takahashi, 2008) – ця риба досягає  близько 20 см, має темно-синій колір з білими смугами на тілі.
    • Benthochromis horii (Chituta)
    • Benthochromis horii (Cape Mpimbwe)
      Benthochromis horii (Cape Mpimbwe)
    • Benthochromis horii (Kasanga)
  • Benthochromis melanoides (Poll, 1984) – цей вид, який також відомий як “болотний монстр”, може досягати вражаючої довжини до 60 см, але зазвичай він тримається в акваріумах у меншому розмірі.
    Самець Benthochromis malanoides Самиця Benthochromis malanoides
  • Benthochromis tricoti (Poll, 1948)  — трилінійна цихліда, це один з найбільших видів роду Benthochromis, який зазвичай досягає довжини близько 35 см. Він має зелену спину та синю морду з білою смугою.
    Benthochromis_tricoti_05 Самиця Benthochromis tricoti
  • Benthochromis sp. J78

Утримання

Цих чарівних, досить великих цихлід бажано тримати в акваріумах великого об’єму, в якому на одну особину цього виду повинно припадати не менше 100-150 літрів. До речі, незважаючи на свою значну довжину, ці танганьїкські цихліди не здаються такими вже значними. Це пояснюється як стрункістю тіла та його пропорціями, так і довгими “косицями”, що увінчують закінчення хвостового, анального та спинного плавців. В акваріумах чудово уживаються з представниками наступних родів Танганьїки: Xenotilapia, Grammatotria, Lestradea, Enantiopus і Ectodus. При обладнанні акваріума для бентохромісів необхідно враховувати, що ці цихліди дуже полохливі і довго звикають до нових умов, “кидаючись від будь-якої тіні”, тому декоративні елементи (камені тощо) не повинні мати гострих країв та виступів, а акваріуми мають бути надійно накриті покривним склом. В іншому випадку неминучі пошкодження шкірних покривів в області очей, що іноді призводить до сліпоти або втрати очного яблука, а також можливе вистрибування в будь-які неприкриті щилини.

В акваріумах ці цихліди можуть займати різні шари води: самці тяжіють до нижніх шарів, самки – займають, як правило, середні та, іноді, верхні шари. При стресах і поганому самопочутті можуть набувати так званого, “нічного забарвлення”, тобто, трохи темніють і покриваються темними плямами. У цьому стані тримаються переважно біля дна, часто в нерухомому стані.

При годівлі досить товариські і чудово реагують на корм, але якщо при годівлі зробити різкий рух, то блискавично ховаються за декоративними елементами. З апетитом поїдають багато видів акваріумних кормів, не відчуваючи особливих проблем з травленням їжі, але це не означає недозованого годування. Як рекомендовані корми можна використовувати морожені корми (кулекс, мюзис, циклоп, коретра), а також пластівці та гранули (попередньо замочені) відомих виробників.

Утримання, а точніше розмноження цих цихлід відноситься до 5-ї (вищої) категорії складності.

Розмноження

Розведення бентохромісів не така вже й проста справа, яка вимагає великих за обсягом акваріумів. В даний час у світі розводять бентохромісів всього кілька людей і говорити про регулярність та стабільність їх розведення не доводиться.

Джерела