Aulonocara maylandi kandeensis Tawil & Allgayer, 1987 — аулонокара “Блакитна орхідея” (Blue orchid)
Належить до типової підгрупи Aulonocara maylandi (“Maylandi Type“), що складається з двох видів, що мають наукові назви. Ця типова підгрупа входить у групу “скельних” аулонокар. В даний час географічні варіанти та морфи цього виду не відомі.
Живуть поблизу скель над піском, самці перебувають у печерах (ущелинах) між скелями, у яких і нерестяться. Зустрічаються також у перехідних зонах. Глибина проживання становить у середньому 8 метрів. Ця аулонокара ділить біотоп із представниками двох інших видових підгруп A. stuartgranti та A. sp. “chitande kande” і живе з ними “пліч-о-пліч” (симпатрично). Між ними існує не тільки помітна відмінність у забарвленні самців, але й відмінність у будові зубів – у A. kandeensis зуби глоткової кістки товщі і за розміром більше, що говорить про їхнє призначення – розгризання панцира равликів. Це підтверджується і дослідженнями травного тракту цих цихлід. Самки більш високотілі, ніж сусідні самки інших аулонокар. Самки виношують у роті і випускають 100 і дрібніших мальків.
Опис
Представники цього виду цихлід зустрічаються у західній частині озера Малаві (держава Малаві) у водах біля острова Канде (Kande Island) та є ендеміками цих вод.
Самці досягають 7,8 см SL.
Риби тримаються, в основному, біля дна (бентопелагік)
Вода: кислотність pH в межах 7.5 – 8.3; температура 24°C – 26°C.
Утримання
Бажане утримання цієї барвистої і дуже контрастної цихліди в окремому водоймищі або спільне утримання їх з представниками інших видових підгруп аулонокар, самки яких відрізняються за зовнішнім виглядом (щоб уникнути видового плутанини), при цьому гібридизація не відзначається. Допускається також спільне утримання з представниками групи “Утака” та роду Lethrinops, а також з багатьма видами Танганьїки. Не бажане утримання із територіальними видами групи “Мбуна” та з великими хаплохромінами, бо не виключений фізичний чи психологічний тиск із боку останніх. Як донний ґрунт найбільш бажаний дрібний, кварцовий або великий, річковий пісок.
Розмноження
Для успішного розведення необхідне періодичне підживлення дрібними равликами. Мінімальне співвідношення особин одного виду в групі для успішного розведення – 2 самці + 3-4 самки, оптимальне співвідношення – 3 самці + 5-7 самок. В якості корму можна використовувати: морожені коретру, кулекс, циклоп, мотиль (дуже рідко), живу артемію, а також пластівцеві та гранульовані (попередньо замочені) корми. Обов’язково чергування корму та його розумне застосування, що виключає перегодовування.