Pseudotropheus williamsi

Точне місце вилову типових екземплярів цього виду наразі не відоме, але припускають, що це були особини, виловлені біля острова Лікома. Наразі відомі щонайменше вісім географічних варіантів (рас) цього виду, що утворюють умовний видовий комплекс (Pseudotropheus williamsi-complex), які живуть як у північній половині озера (біля населеного пункту Маконде, держава Танзанія) і в центральній його частині (біля населеного пункту Нката Бей, держава Малаві та біля острова Чизумулу, держава Мозамбік), так і в південній половині озера (біля мису Маканьїла, біля острова Малері та біля населеного пункту Нкудзі, держава Малаві), так і в південній половині озера (біля мису Маканьїла, біля острова Малері та біля населеного пункту Нкудзі, держава Малаві).

  • Pseudotropheus williamsi (Chizumulu)
    Самець Pseudotropheus williamsi
  • Pseudotropheus sp. “williamsi” (Makonde)
    Pseudotropheus sp williamsi Makonde
  • Pseudotropheus sp. “williamsi” (Nkudzi)
    Самець Pseudotropheus spec. 'williamsi Nkudzi' Самиця Pseudotropheus spec. 'williamsi Nkudzi'
  • Pseudotropheus sp. “williamsi” (north) = Ps. williamsi (Makonde), Ps. williamsi “Blue Lips”,  Ps. williamsi Orange Blue Lips
    Самець Pseudotropheus spec. 'williamsi north' Самиця Pseudotropheus spec. 'williamsi north'

Ареал

Представники цього виду цихлід зустрічаються в центральній частині озера Малаві (держава Мозамбік) у водах біля великих островів Лікома і Чізумулу.

Біотоп

Надають перевагу мілководним скельним біотопам, які прекрасно оглядаються навіть із берега. Мешкають у верхніх шарах води на глибині не більше 2 метрів. Незважаючи на те, що цей вид нерідко трапляється у складі великих груп, часто спостерігається крайня боязкість цих цихлід, які блискавично ховаються при виникненні будь-якої небезпеки. Готові до нересту самці захищають великі рів’єри, причому тільки від одновидових самців. Вони постійно перебувають “при ділі”, то відганяючи непрошених гостей, то “танцюючи” перед пропливаючими повз самками, геть забуваючи про потребу в харчуванні (під час підготовки до нересту практично не харчуються). Кожен самець має свою власну печеру, в яку досить часто відступає, тому що легко піддається будь-якому занепокоєнню. Нерест відбувається, як правило, в печері самця. Основне забарвлення Pseudotropheus williamsi (у деяких геоваріантів і в самців, і в самок), що складається з 2-х горизонтальних рядів темних плям, вважається для малавійських цихлід досить рідкісним.

Легко ловлять планктон, а також личинок комах, що борсаються в товщі води або на її поверхні, зішкрябують пухкі водорості скельних обростань.

Розмір самців: 17-20 см, самиць – 13-15 см.