Ctenopharynx pictus – незвичайна цихліда, яка спеціалізується на добуванні саме безхребетних (ракоподібних). У видовій назві цієї цихліди і прихована кормова спеціалізація піктусів, яка в перекладі з латинської мови означає “клювальник”.
Відмінними ознаками представників цього виду цихлід є: три досить великі плями на боках і далеко випнутий рот, що відкривається донизу. Ротовий отвір (паща) розташований майже вертикально до корпусу. Ротова порожнина збільшена, при цьому зяброві кришки відстоять порівняно далеко від рота. Така відстань між ротом і зябровими кришками дає змогу цій цихліді разом із водою всмоктувати тільки дрібних і вільноплаваючих безхребетних, залишаючи власне осадові відкладення лежати на дні.
Живуть ці цихліди на різних глибинах, але більше віддають перевагу тим місцям скельного субстрату, де є більше осадових відкладень. Скельний субстрат, вкритий осадовими відкладеннями, дуже багатий на мікроорганізми та відходи життєдіяльності, які поїдаються різними ракоподібними. Ctenopharynx pictus чистить водоростевий покрив, у буквальному сенсі слова, як пилосос. Щоб перешкодити тому, щоб зібрані легкі харчові частинки не вислизнули знову через зябра, перші зяброві дуги несуть на собі щонайменше 35 гребінок.
Представники цього виду можуть нереститися протягом року, але найбільшу нерестову активність проявляють у сезон дощів і короткий час після нього. Агресивність самців у цей період спрямована тільки проти одновидових самців (внутрішньовидова агресивність). Самки можуть опікати потомство протягом 3-4 тижнів після випуску їх з рота у вільне плавання. За відсутності статевої активності самці можуть бути забарвлені так само, як і самки, тобто мати на боках три великі темні плями. Молодь забарвлена аналогічно самкам.