Назва виду вказує на пляму, розташовану на боках корпусу.
Типові екземпляри (голотипи) цього виду для наукового опису були виловлені біля населеного пункту Чілумба (держава Малаві).
Ареал
Представники цього виду цихлід частіше трапляються в північно-західній частині озера вздовж узбережжя держави Малаві біля нас. пункту Чілумба, біля острова Канде і біля рифа Нкомо. Припускають також, що цей вид мешкає і в північно-східній частині озера вздовж узбережжя Танзанії.
Живуть, як правило, у відкритих водах піщаних біотопів. На нерест мігрує в перехідні зони на глибини від 20 до 30 метрів. На жаль, нерестова поведінка Copadichromis pleurostigma вивчена недостатньо, тому що особини, які готуються до нересту і нерестяться, в природі практично не спостерігалися.
Опис
Належить до категорії “плямиста Утака”, тобто самки, неактивні самці та молодь мають плями-супри на боках корпусу.
Мають одну темну пляму (супра-пектораль) у середній частині корпусу, зміщену догори, що лежить частково на верхній гілці бічної лінії, голова і плавці самок жовтуваті, корпус – сріблястий, у самців – корпус і плавці мають сріблясто-блакитний відтінок. Самки випускають з рота молодь у місцях, де групується молодь інших цихлід групи “Утака”, і подальшою опікою своєї молоді не займаються. Весь корпус і плавники молоді цих цихлід забарвлені в жовтуватий колір, який згодом (у міру зростання) зникає на боках, але залишається на інших частинах тіла. У молоді, а також у невеликої кількості дорослих особин деяких популяцій спостерігається темна пляма невеликого розміру в основі хвостового плавця (супра-каудал). Ця відмітна ознака все ж є частково типовою, але стосується тільки молодих особин.
Вважається близьким родичем виду C. trimaculatus. За іншими джерелами – найближчим родичем вважається вид C. pleurostigmoides, у самок і молодих особин якого є три плями на боках, причому перша пляма (супра-пекторал) лежить нижче верхньої гілки бічної лінії. C. pleurostigmoides дрібніший, ніж C. pleurostigma, і кількість зябрових гребінок у нього = 22, у той час, як у C. pleurostigma їх 18.
Довжина кишківника цих, по суті рослиноїдних цихлід, що живляться фітопланктоном, у 2-3 рази перевищує довжину кишківника копадихромів, що живляться зоопланктоном, тобто м’ясоїдних. Рот-“пастка” цієї цихліди не такий просторий, як у інших представників цього роду, але має велику глоткову кістку, на пластинах якої розташовано безліч коротких зубів, що допомагають перемелювати клітини фітопланктону.