Рід Baileychromis (Poll, 1986) названий на честь вченого та дослідника Байлея (Bailey).
Вид Baileychromis centropomoides (Bailey & Stewart, 1977) отримав свою назву через схожість із рибами з роду Centropoma.
Вперше був виловлений і отримав науковий опис як Leptochromis ще 1876 року. Після ревізії, проведеної Поллом (Poll), було віднесено до роду Reganochromis. На даний момент є видом, що входить до монотипного роду Baileychromis.
- Baileychromis centropomoides (Isanga)
- Baileychromis centropomoides (Kansombo Banks)
- Baileychromis centropomoides (Mpulungu market)
Ареал
Представники цього виду цихлід зустрічаються у південній частині озера Танганьїка (держава Замбія) у водах затоки Зумбу (Sumbu Bay) та у водах затоки Хоре (Hore Bay). Останній розташований в 3-х кілометрах на захід від населеного пункту Мпулунгу (Мупулунгу).
Живуть у глибинних шарах, що лежать орієнтовно на глибинах від 40 до 100 метрів. Вигляд настільки рідкісний, що його вилов був лише одиничний. За одиничними екземплярами можна робити лише припущення, так як у дикій природі його поведінка не спостерігалася. Так при розтині самки в її яєчниках було виявлено близько 200 ікринок розміром 2,8 мм у діаметрі. Цікаво в цій цихліді все: і довга, гостра форма голови, схожа на щучу, і форма і будова рота і форма плавців, особливо спинного, схожого на спинний плавець південно-американської цихліди з роду Apistogramma і забарвлення плавців.
Опис
Морфометрія виду B. centropomoides наступна: корпус трохи високотілий, при цьому дуже витягнутий; довга, гостроверха голова; рот глибоко вирізаний, злегка піднятий, а нижня щелепа подовжена; очі відносно великі; анальний та спинний (дорсальний) плавці мають загострені закінчення; чотири або п’ять перших шипів жорсткопроменевої частини спинного плавця мають довгі філаменти (ниткоподібні білкові закінчення), а шкірні мембрани (перетинки) між першими п’ятьма шипами подовжені, утворюючи гостру лопату, круто спадаючу вниз до наступних жорстких променів, і велике , жорсткопроменевої області спинного плавця; черевні плавці короткі, злегка витягнуті; 51-59 лусочок по лінії максимальної довжини корпусу, відсутня луска під очима.
На жаль, забарвлення цих цихлід описується тільки за законсервованими зразками: основне забарвлення корпусу оливково-коричневе з просвітленням до живота; підборіддя має чорне забарвлення; на спинному плавнику розташовані темні, похилі смуги спадають у напрямку хвостової частини, які частково заходять і на верхню частину корпусу (на спину); хвостовий плавець прикрашений темними вертикальними (іноді частково зигзагоподібними) смугами, ширина яких трохи менше, ніж ширина смуг на спинному плавнику.
Технологія харчування не вивчена, але формою голови, рота і зубів можна зробити припущення про те, що це рибоядний хижак.