Apistogramma baenschi

Апістограма Банші Apistogramma baenschi названа д-ром Уве Ромером зі співавторами на честь друга Ромера видавця Ханса Банші (Hans Baensch).

Голотип: MTD F 26 965.

Синоніми:

  • Apistogramma sp. “Inca”,
  • Apistogramma sp. “Inka”,
  • Apistogramma sp. “Inka-50”,
  • Apistogramma sp. “Nijsseni II”
  • Apistogramma sp. “Red-Crescent”
  • Apistogramma sp. “Zwilling”
  • Apistogramma sp. “Highfin-Nijsseni” – високоплавцева апістограма найсена.
  • А188 – Apistogramma baenschi

Назва виду “Inka-50” був отриманий від ціни рибки у Японії – “¥ 50,000”.

Риба водиться у невеликих потоках басейну Ріо Уайяґа (Rio Huallaga, 77°52’W 06°03’S) в річках Ріо Ганусі (Rio Hanusi), Ріо Паранапура (Rio Paranapura) й Ріо Уайяґа, що розташовані на північному заході Перу.

Ріки в яких знаходять риб є мілководими, з дном устеленим опалим листям й трухлявими корчами. Вода досить прохолодна, надзвичайно м’яка й, на думку Ромера, ці “чорні води” мають pH від 4,1 до 6,3.

Основне забарвлення – жовте з 3-6 контрастними чорними смугами з боків. Біля основи хвостового плавця є чорна плямка.

map Rio Huallaga

р. Ріо Уайяґа в басейні р. Амазонка

Самців та самиць розрізнити досить легко – самці досягають 5,3 см довжини (SL, без хвосту; в акваріумах досягають 7-8 см), мають більш темне тіло, більшу готову й великі губи, перші промені спинного плавці видовжені, а їх кінцівки мають криваво-червоне забарвлення.

Самиці менші, близько 4 см, й не такі яскраві, – основний колір тіла жовтий, промені спинних плавців значно коротші й від половини до 2/3 мають чорний колір. Передні промені грудних плавців теж чорні. Чорні поперечні промені стають контрастнішими під час збудження.

Apistogramma baenschi

© japes, 2010

Apaistogramma baenschi, male

© Apistogramma, 2010

Ці апісторгами мають типові риси комплексу Apistogramma cacatuoides, наприклад, самці мають відносно великий рот з грубими губами та різнорозмірними щелепами. Під час загрози вони демонструють широко відкритий рот. Широкою червоною смугою по краю хвостового плавці нагадують A. nijsseni. Саме через це рибу відносять до підгрупи nijsseni комплексу cacatuoides.

Apistogramma baenschi
© apistoworld(HK)

На відміну від інших апістограм мають 5 повних, інтенсивно забарвлених вертикальних смуг, вузькі бічні зони; окремі плями на спині та маленькі, в основному, навколо хвостового стебла; хвостовий плавець округлий, у самців з червоним краєм;у самців, також, надзвичайно подовжені перші промені спинного плавця;

Apistogramma baenschi, самець, F1, Rio Huallaga
Apistogramma baenschi Apistogramma baenschi
Apistogramma baenschi Apistogramma baenschi
Apistogramma baenschi, самиця, F1, Rio Huallaga
Apistogramma baenschi Apistogramma baenschi Apistogramma baenschi

Утримання

Самці полігамні, тому утримувати можна не лише парою, а й з 2-3 самицями.

Для утримання потрібен доволі довгий акваріум з великою площею дна, наприклад 100х50 см, а ще краще 150 х 50 см. А глибина акваріума великої ролі якраз не грає. А. баєнші корм шукають у субстраті, томі бажано, щоб субстратом слугував мілкий пісок покритий шаром опалого листя. Насадження повинні бути схожі до тих, що ростуть у Амазонці, наприклад “амазонка” та яванський мох – досить хороший вибір.

Утримувати варто досить значними групами від 10 до 20 особин. У якості сусідів можна тримати “коридорасів” (Corydoras spp.) та інших карликових цихлід.

Велику увагу приділяйте чистоті акваріума та регулярним підмінам води, так як у брудному акваріумі риби можуть захворіти, а до ліків карликові цихліди досить чутливі й тому є мало шансів на їх вилікування.

Годувати риб слід живим, мороженим та якісним сухим кормом. Досить швидко звикають до пластівців та гранульованого корму. Корм вподобують той, що впав на субстрат, хоча можуть брати його й з поверхні води. Підгодовуйте риб шпинатом, мотилем, артемією.

Розведення

Для розведення потрібна м’яка (dH 2o) кисла (pH 5,5-6,0) вода з температурою близько 25-26oC. Для зменшення кількости патогенних мікроорганізмів варто використати стерилізатор. Хороший результат дає зниження pH до 4,5 додаванням до “осмосної” води настою плодів вільхи.

Якщо рівень нітратів суттєво підніметься, то, як і більшість диких апістограм, плідники з’їдять ікру.

За ікрою й мальками, як і в інших апістограм, доглядає самиця. Самець у цей час має охороняти дальні краї території зайнятої самицею.

Стартовим кормом для мальків можуть бути науплії артемії та нематоди. Малеча росте доволі швидко. У віці близько 2-х тижнів у них починають з’являтись бокові смужки. Стетевої зрілости досягають у віці близько 4-х місяців.

Джерела