Представники геоваріанту Julidochromis sp. ‘Kipili’ надають перевагу скельним біотопам та перехідним зонам, особливо тим їх частинам, які покриті шаром піску та осадових відкладень і рясніють великою кількістю ущелин, тріщин та невеликих печер. Рідше вважають за краще перебувати над піщаним дном, за кілька сантиметрів від нього.
Незважаючи на моногамність, самці можуть створювати пари з кількома самками по черзі. Нерестяться, як правило, у печерках, кладка налічує до 150 ікринок. Самка може опікуватися потомством до наступної кладки, до цього моменту молодь, що досягла розміру 3 см, розпливається з-під опіки. Має яскраво виражені та помітні геніталії.
Відмітною ознакою геоваріанту ‘Kipili’ є його жовтозабарвлений корпус та блакитна відторочка плавців (за винятком грудних).