Labeotropheus fuelleborni Ahl, 1926 — Fuelleborn’s cichlid
- Labeotropheus fuelleborni (Chidunga Rocks)
- Labeotropheus fuelleborni (Chidunga Rocks) OB
- Labeotropheus fuelleborni (Chiloelo)
- Labeotropheus fuelleborni (Chilucha Reef)
- Labeotropheus fuelleborni (Chimwalani)
- Labeotropheus fuelleborni (Chimwalani) OB
- Labeotropheus fuelleborni (Chinyamwezi)
- Labeotropheus fuelleborni (Chinyamwezi) OB
- Labeotropheus fuelleborni (Chinyankwazi)
- Labeotropheus fuelleborni (Chitande)
- Labeotropheus fuelleborni (Chivi Rocks)
- Labeotropheus fuelleborni (Chizumulu)
- Labeotropheus fuelleborni (Gome)
- Labeotropheus fuelleborni (Hora Mhango)
- Labeotropheus fuelleborni (Jalo Reef)
- Labeotropheus fuelleborni (Katale)
- Labeotropheus fuelleborni (Katale) OB
- Labeotropheus fuelleborni (Katale) ‘Orange side’
- Labeotropheus fuelleborni (Likoma)
- Labeotropheus fuelleborni (Likoma) OB
- Labeotropheus fuelleborni (Luwala)
- Labeotropheus fuelleborni (Maison Reef)
- Labeotropheus fuelleborni (Makanjila)
- Labeotropheus fuelleborni (Makanjila) OB
- Labeotropheus fuelleborni (Maleri) = Labeotropheus alticodia
- Labeotropheus fuelleborni (Manda)
- Labeotropheus fuelleborni (Mara Rock)
- Labeotropheus fuelleborni (Masimbwe Islet)
- Labeotropheus fuelleborni (Mbako Point) OB
- Labeotropheus fuelleborni (Mbenji)
- Labeotropheus fuelleborni (Mbenji) OB
- Labeotropheus fuelleborni (Minos Reef)
- Labeotropheus fuelleborni (Nakantenga)
- Labeotropheus fuelleborni (Namalenje) = Labeotropheus obscurus
- Labeotropheus fuelleborni (Nkhafwenge Reef)
- Labeotropheus fuelleborni (Nkolongwe)
- Labeotropheus fuelleborni (Thumbi West)
- Labeotropheus fuelleborni (Thumbi West) OB
- Labeotropheus fuelleborni (Tumbi Point)
- Labeotropheus fuelleborni (Zimbawe Rock)
- Labeotropheus fuelleborni “Red top” (Thumbi West) ob morph
- Labeotropheus fuelleborni “white belly” (Charo)
Біотоп
Мешкають переважно у вільних від осадових відкладень скельних біотопах, схильних до впливу прибійних хвиль. Як правило, це невеликі скельні утворення, розташовані поблизу піщаних пляжів, але обов’язково схильні до хвильових ударів. Верхні області цих біотопів на глибинах 3-5 метрів і облюбували численні геоваріанти (раси) виду Labeotropheus fuelleborni. Іноді глибина проживання може бути і більшою, але ніколи не перевищує 35 метрів.
Численні представники цього виду прекрасно адаптувалися до проживання в постійно рухомій, турбулентній воді за допомогою двох основних адаптивних ознак. Перша – широкий, низькорозташований рот і добре помітний м’ясистий ніс. Низькорозташована позиція рота дає змогу цим цихлідам харчуватися в положенні майже паралельному до поверхні скель, але, як правило, кут споживання між корпусом риби і субстратом становить близько 30 градусів. Важливе значення при харчуванні в таких умовах відіграють також м’ясистий ніс і потовщене підборіддя, які допомагають даним цихлідам при харчуванні постійно перебувати в контакті з шорсткою поверхнею субстрату. При закритому положенні рота із затиснутими в ньому нитчастими водоростями (до речі, міцно прикріпленими до скель), риби щільно утримуються біля субстрату. Ніс при цьому діє як опора, за допомогою якої риба може швидше відривати водорості, використовуючи важільну силу. Така техніка дає змогу витрачати менші енергетичні ресурси, ніж під час звичайного відривання. Ця техніка не тільки економить енергію, а й дає змогу щільно утримуватися біля субстрату, знижуючи ризик бути від нього відірваним. Добру службу під час відривання водоростей, що міцно ростуть на скелях, становлять три і більше ряди тривершинних зубів на зовнішніх щелепах цих цихлід. Кормова техніка лабеотрофів настільки ефективна, що водорості повністю видаляються і на поверхні водоростевих грядок добре проглядаються прополоті, як газонокосаркою, сліди-смуги. Значний об’єм корпусу L. fuelleborni можна розглядати як індикатор корисності згаданого вище носа. У місцях з максимальною турбулентністю води водорості сидять на субстраті дуже міцно, і їхнє споживання залежить не тільки від сильних щелеп, а й також від добре розвиненої “важільної точки”. Популяції лабеотрофів, які живуть у прибійних регіонах, мають більш значний розмір носа, ніж ті лабеотрофи, які харчуються водоростями, що не дуже міцно приростають до субстрату. Це показує, що розмір носа тим більший, чим міцніше водорості приросли до субстрату і чим частіше цихліди цей субстрат “пресують”. Також справедливе твердження, що, чим більший ніс, тим менший “кут поїдання”, під яким лабеотрофи розташовуються до субстрату.
Друга ознака, завдяки якій Labeotropheus fuelleborni займають стабільну позицію в даному біотопі, полягає в тому, що представники цього виду мають здавлений з боків корпус. Спільно з подовженим спинним плавцем, який функціонує як вітрило, ці два важливі елементи будови перешкоджають розгойдуванню риби. Стиснутий з боків корпус L. fuelleborni набагато кращий для життя в турбулентній воді, ніж циліндричний корпус L. trewavasae.
Самці L. fuelleborni з великою ретельністю захищають свої угіддя, в основному, від одновидових самців. Самки і неактивні самці формуються в групи і харчуються у верхніх областях даного біотопу. Найчастіше запліднення самцем відкладеної самкою ікри відбувається в роті самки, але іноді трапляються випадки, особливо при акваріумному утриманні, коли запліднення ікри відбувається поза ротом самки, тоді, коли самець, роблячи коло за самкою, запліднює ікру, після чого самка забирає її до рота.
Дуже рідко L. fuelleborni ділять один і той самий біотоп з деякими геоваріантами L. trewavasae.