Labidochromis caeruleus

Автор | 11.04.2015

Labidochromis caeruleus (лабідохроміс еллоу, лабідохроміс жовтий, цихліда еллоу, цихліда колібрі) — вид окунеподібних риб роду Labidochromis родини Цихлові (Cichlidae), ендемік озера Малаві.

Опис

Labidochromis caeruleus maleВид є цихлідами невеликого розміру, у природних умовах досягають 8 см у довжину, в акваріумах виростають до 10 см. Тіло міцне, видовженої форми, яскраво-жовтого кольору. По верхньому краю спинного плавця та по нижньому краю анального плавця проходить чорна смуга, що розвивається у дорослих риб та найбільш яскравою є у самців.

У природі зустрічається близько 10 кольорових форм, що відрізняються за забарвленням – від майже білих до блакитних і жовтих. Причому популярна в акваріумістиці жовта форма в природі є рідкісною. Перші знайдені особини цього виду мали блакитне забарвлення, завдяки чому риба і отримала свою видову назву (лат. caeruleus – блакитний).

 

  • Labidochromis caeruleus (Nkhomo Reef)
    Labidochromis caeruleus (Nkhomo Reef)
  • Labidochromis сaeruleus (Kakusa)
  • Labidochromis сaeruleus (Ruarwe)
  • Labidochromis сaeruleus (Mbowe Island)
  • Labidochromis сaeruleus (Lion’s Cove)
  • Labidochromis сaeruleus (Nkhata Bay)
  • Labidochromis сaeruleus (Kaiser Point)
  • Labidochromis сaeruleus (Lundu)
  • Labidochromis сaeruleus (Undu Point)
  • Labidochromis сaeruleus (Londo)
  • Labidochromis caeruleus ‘White’

Статевий диморфізм практично не виражений. Самці дещо більші за самок, під час нересту забарвлені яскраво, луска набуває блакитного полиску. У самців також більш помітна чорна смуга на плавцях, а грудні плавці забарвлені в чорний колір. Інколи чорні плями розвиваються також внизу тіла. Однак слід враховувати, що субдомінантні самці можуть не мати цих яскраво виражених ознак і можуть бути прийняті за самок.

Утримання

Прісноводні бентопелагіальні риби. Це рухливі риби кам’янистих розсипів, займають скельні ділянки на глибині до 20-30 м, на яких зустрічаються зарості валіснерії.

Мінімальний об’єм акваріума близько 120 л, найкращим варіантом будуть ємності від 200 л і більше. Температура 24-28°C, кислотність (рН) 7,2-8,8, твердість (dH) 10-20. Необхідно забезпечити течію, якісну фільтрацію та регулярну часткову заміну води. У якості ґрунта може бути використаний дрібний пісок або коралові уламки. В акваріумі необхідно створити кам’янистий рельєф із великою кількістю печер і розщелин, де можуть сховатися риби, яких переслідують. Серед рослин можна використовувати лише види із жорстким листям та міцною кореневою системою.

Вважається однією з найбільш миролюбних видів малазійських цихлід. Утримують парою або групою з одного самця і декількох самок. Проявляють агресію до видів, подібних за формою тіла і забарвленням. В якості сусідів підходяться інші види цихлід групи Мбуна, аулонокари, деякі лампрологуси, соми-синодонтіси.

У природі живляться переважно ракоподібними і молюсками, що мешкають на каміннях, а також комахами і дрібною рибою.

В акваріумі вживають усі види живих, заморожених і сухих кормів. Обов’язково в раціоні повинна бути рослинна їжа. Для їх годування добре підходить корм на рослинній основі, спіруліна у вигляді пластівців. З рослинної їжі підходить шпинат, салат, чищений горох. Цих риб не рекомендують перегодовувати.

Розмноження

Статевозрілими стають у віці близько 1 року. В акваріумі особливих умов для нересту не потребує. Самка виношує ікру, а згодом і мальків у роті. Молодь залишає рот матері через 25-40 днів. Протягом тижня після цього самка продовжує доглядати за мальками. Плодючість невелика, молоді самки виводять лише 8-9 мальків, тоді як старші особини – до 30.