Мбуна

Автор | 03.10.2021

Мбуна (вимовляється “бу-нух” (boo-nuh) або “ум-бу-на” (um-boo-na)) це загальна назва для великої групи африканських цихлід Хаплохромів (триба Haplochromini) з озера Малаві. Назва Мбуна означає “морський окунь” мовою Тонга (Tonga) народу Малаві. Як випливає з назви, більшість Мбуна – це цихлиди, які живуть серед купи каміння і вздовж скелястих берегів озера Малаві, на відміну від Утака та іншіх цихлід-“хапсів” (Haplochromis, хаплохромів), які живуть у відкритій воді або на піщаних берегах або м’якому субстраті. Деякі види Мбуна мають високий статевий диморфізм, хоча багато й не мають. Серед біологів, вважається, що всі види цихлід озера Малаві, у тому числі й Мбуна і не-Мбуна такі як Утака, походять від одного або дуже небагатохь видів, які були відрізані один від одного в періоди зниження рівня води, що формували три Великих озера Розломів (Great rift lakes) на безліч дрібних озер. В ізоляції вони пристосувалися до їх безпосереднього оточення. З часом рівень води відновився, і ці нові види в почали адаптовуватись до нових умов і нової конкуренції. Введення цих, тепер вузькоспеціалізованих видів з іншими, створили багато дивних пристосувань і унікальну поведінку цих одних із найнезвичніших прісноводних риб у Світі. Їх разючі кольори, інтригуючі поведінкові характеристики, і відносна зимостійкість роблять їх дуже популярними, незважаючи на їх унікальні вимоги до акваріумістів.

Мбуна в акварімі
Ці цихліди є одними з найяскравіших прісноводних риб для домашнього акваріума. Цихліди Мбуна дуже агресивні і територіальні риби, вони не підходять для початківців-рибоводів. Точніше, утримувати Мбуну може навіть початківець, але з деякими обмеженнями й застререженнями. Відповідна установка акваріума включає в себе багато скель, печери і укриття, адекватну фільтрацію; рослини можуть бути вирвані з коренем, тому їх краще уникати, але невелика кількість буде добре рости в акваріумі (гіганська валіснерія, анубіаси, роголисник, ява-папороть).

Живлення
Мбуна – виключно травоїдна група цихлід (за вийнятком Labidochromis). Вони цілі дні проводять у зборі й вишкрібанні густих галявин водоростей, що покривають скелі оз. Малаві. Ці водорості і є основним продуктом їх живлення. Серед водоростей трапляються комахи й ракоподібні, що чудово доповнює раціон Мбуни. Хоча цихліди Мбуну є вегетаріанцями, вони їдять все, що може потрапить їм до рота. Тому, в умовах утримання в акваріумі, потрібно дуже обережно ставитись до раціону Мбуни, якщо хочете мати здорових риб.

Травний тракт Мбуни пристосований до рослинної їжі. Він має довгий кишечник, призначений для витягування білків та вуглеводів з важко-перетравлюваних водоростей. На відміну від копитних, у Мбуни є лише один шлунок і дуже довгий кишечник. Якщо давати їм занадто багато тваринного білка (наприклад, хробаків, креветок, мороженої риби), то це буде лише питанням часу, коли риби захворіють і помруть від “вздуття Малаві”.

Раціон Мбуни можна розширити овочами з магазину, такими, як кабачки, зелений горошок, салат (римський) і шпинат. Звичайно, що попередньо зелень бажано подрібнити або нарізати. Жовтий гарбуз також буде чудовим доповненням, так як привнесе свої червоні та довті кольори. Доповнення овочами буде сприятито тому, що Мбуна отримає достатньо клітковини й рослинної їжі в свій раціон. І все, що вам залишається робити, так це ніколи не годувати Мбуну продуктами з великим вмістом жирів (наприклад,чорними, дощовими хробаками), а тим більше з жирами теплокровних тварин (наприклад, яловиче серце).

Види Labidochromis ssp. є вийнятком з рядів строгих Мбуна-вегетаріанців. Їхня дієта, в основному, складається з планктону і донних безхребетних (равликів) і рослинною їжею тільки доповнюється. Ви можете помітити, що їхні зуби відрізняються від зубів решти Мбуна і є більш голчастини, а не лопатовидими. Не зважаючи на це, вони будуть насолоджуватись спіруліновими пігулками.

Види Melanochromis ssp. є ще одним вийняток. У той час, як вони є безумовними вегетаріанцями, вони можуть живитись і комахами й ракоподібними, що живуть у водоростях більше, ніж інша Мбуни. З цієї причини їх можна назвати пристосуванцями.

Субстрат
Пісок або дрібний гравій є ідеальним субстратом. Аматори хочуть змішати все в якійсь, так званий, “туфу рок” для буферизації рН. Тим не менше, підійде вапняк, місячне каміння (Holey rock), арагоніт, подрібнений корал і мішаний субстрат. Взагалі, для зрілої Мбуни потрібні акваріуми не менше 120 см у довжину; 110 літрові акваріуми підійдуть для молоді риб, але потрібно буде акваріум збільшувати із ростом риб, так як риби стають більш агресивними і територіальними (це станеться всього за кілька тижнів або місяців). В ідеалі, слід розглядати акваріум об’ємом не менше, аніж 200 літрів для однієї колонії Мбуни.

Декорації
Як і будь-який інший, акваріум для африканський цихлид може бути оформлений за смаком акваріуміста. Мбуна з оз. Малаві потребують великої кількості каменів. Затишні куточки, тріщини, та щось таке, що може бути печерою дуже цінне для них. Вони потрібні їм для схову й розмноження. Через агресивний характер Мбуни, печери слугують місцем для відпочинку та захисту підлеглих риб. Тому в акваріумі для Мбуни бажано спроектувати численні печери та укриття. Ці печери легко створюються за допомогою схожого на природнє каміння, або штучних засобів. Ось деякі з найбільш популярних каменів: скельні породи, сланці, лава, зкам’яніла деревина, туфи, граніт і, звичайно ж, сотовидий вапняк (“місячний камінь”(?)). Досить популярним варіантом є використання недорогих квіткових горщиків або збірних елементів з місцевого зоомагазину. У квітковому глиняному горщику відповідного розміру можна зробити отвір, щоб при заглибленні горщика в субстрат утворилась печерка. Рекомендується, краї отвору відшліфувати, щоб уникнути пошкодження жителів акваріума, а Мбуна, як правило, несидючі.

Фіолетова й жовта Мбуна є найбільш переважною для новачків і робить веикий декоративний акваріум наповнений активними рибами. Щоби підкреслити окрасу риб, рекомендується синє світло, чорний фон, чорний пісок (наприклад, таїтянський Місячний пісок, базальт, мармурова крихта), та темні або чорне каміння (базальт, граніт). Інший, менш поширений варіант, через більшу вартість – це тривимірним фон. Ці фони можуть бути надзвичайно дорогим, хоча деякі акваріуміст будують фони самостійно з підручним чи покупним матеріалів.

У зв’язку з тим, що Мбіна вегетаріанці, й з’їдять усі рослинні насадження, все ж таки можна привчити їх не їсти й не висмикувати рослини, які їм не подобаються. Ці рослини – таїландська папороть (Microsorum pteropus), валіснерія (Vallisneria sp.) та рослини родини Anubias: A. barteri, A. congicus, A. gigante, A. gracilis, A. heterophylla, й A. nana.

Параметри води
Усі види з оз. Малаві добре себе почувають при температурі 25-28°C. pH 7,5-8,4 є ідеальним з майже нульовим (0 ppm) рівнем амонію й нітриту аміаку. Рівень нітрату амонію слід контролювати й підмінами води утримувати в необхідних межах. У зв’язку з високою мінералізацією оз. Малаві, багато акваріумістів додають у воду специфічні солі й мінеральні добавки. Розчинені мінерали – це, переважно, натрій, кальцій, магній і калій. Значення dGH більше 10 є гарною відправною точкою (помірна твердість води). Значення dKH не так важливе для самопочуття цихлід оз. Малаві, але воно може допомогти утримати значення pH стабільним, навіть якщо щось піде не так (перенасичення вуглекислим газом або перегодовування). dKH на рівні 8-10 буде гарним вибором.

Фільтрація
Через величезну звичку Мбуна рити землю і рекомендації використовувати пісок чи коралову крихту не бажано використовувати донний фільтр. Рекомендується високопотужний навісний або каністровий фільтр великого об’єму. Почати можна з фільтру продуктивністю 2-3 об’єми за годину, але, наприклад, на 200-літрового акваріуму, щоб адекватно профільтрувати воду, буде добре встановити два фільтра продуктивністю по 1500 л/год (15 об’ємів за годину). У більш просунутому випадку (300 літрів і більше) САМП, можливо, буде більш ефективним методом фільтрації. Цих цихлід потрібно утримувати в акваріумі з відмінною фільтрацією, ообливо це стосується “перенаселених” акваріумів. Маленькі циркуляційні помпи слід використовувати для створення додаткових течій, щоб уникнути застійних зон, де зміг би бруд збиратись і псувати воду. Щотижнева заміна 50% об’єму води на свіжу буде дуже доречною.

Соціальна поведінка
Цихліди Мбуна, як правило, живуть великими групами, але, при тому ж, вони не є зграйними рибами. В деяких районах озера нерідко можна спостерігати групи щільністю 20 риб на квадратний метр. Мбуна проявляє сильну соціальну поведінку й встановлює вдобре видиму чітку ієрархію в тому числі з добре визначеною територією. Домінантний самець підтримує сферичну території лише дозволяючи самицям вхід на цю територію для розмноження.

Є способи знизити агресивність домінуючих самців. Періодичне, дрібне годування може знизити агресивність Мбуни. Перенаселення дозволяє розкласти агресію, викликану територіальними конфліктами. Надлишкове скупцення може зламати ці бар’єри й створити середовище, де в якому ніяка конкретна особина не буде ущімлена до смерті.

Інший спосіб полягає в униканні утримувати разом види зі схожим забарвленням. Інакше більш домінуючий самець одного виду буде утискати самця іншого виду зі схожим кольоровим забарвленням настільки, що той другий самець ніколи не буде розмножуватись.

Для більшості видів, найкраще утримувати в співвідношенні 1 самець і 3-5 самиць. Це дозволить вагітним самицям спокійно переховуватись поки увага самця розприділяється на інших самиць гарему.

Розмноження
Розмножуватись цихліди Мбуни починають після року життя й досягнення 7 см росту.
Домінуючий самець має найяскравіше забарвлення і, як правило, не дозволяє субдомінанту спаровувтись з самичками. У деяких видів не домінантний самець набуває забарвлення самиці, щоб уникнути зіткнення з домінуючим самцем. У жіночих групах, часто, домінуюча самиця набуває забарвлення самця.

Під час розмноження самці копають гніздо в піску й привертають увагу самиць. Самець дуже сильно тремтить тілом перед самицею, що викликає випадіння ікри на субстрат (пісок). Потім самиця збирає ікру, й “збирає” ікру з анального плавця самця й у цей час самець випускає молоки, які потрапляють до ікри в роті самички й, таким чином ікра запліднюється. Самиця “утримує” ікру протягом 21-31 днів, протягом яких вона нічого не їсть, або їсть дуже мало. В результаті самичка дуже слабне й буде хорошою ідеєї відокремити самиць, що “виношують” ікру від інших риб. Виводки, зазвичай, складаються з 12-28 мальків, в залежности від розміру самички. Загалом, “ротородки” дають менший приплід, ніж риби, що відкладають ікру на субстрат. І всеж, ікра “ротородок” з якоїсь причини більша за розміром, ніж у інших видів.

Живуть риби по 7-10 років.

Цихліди групи Мбуна
Більшість цихлід Мбуна регулярно є в продажі. Одними з найбільш популярними є

Багато з цих видів, вважається, мають значні потреби в території й будуть активно її захищати, що робить види досить складними в утриманні для початківців.

Агресія: 1 – надзвичано агресивний, … 5 – є досить мирним.

Поєднання кольорів Мбуни з розрахунку для 275л акваріума

Синя та жовта Мбуна:
Виберіть лише 1 з А або Б й 1 з В:
Група А: Синій:

Група Б: Cиній з жовтим (деморфізм):

Група В: жовтий:

Фіолетова й жовта Мбуна:

або

  • Pseudotropheus sp. Acei – 14 підлітків
  • Labidochromis caeruleus – 16 підлітків

* Див. пояснення.

Виберіть 4 види (макс. 5 риб кожного):

Не змішуйте будь-які два види Labidochromis, Pseudotropheus saulosi з Pseudotropheus deep або будь-які 2 види Cynotilapia.

  • Labidochromis caeruleus – 3
  • Pseudotropheus acei – 3
  • Pseudotropheus elongatus “Chewere” – 3
  • Pseudotropheus socolofi – 3
  • Labeotropheus fulleborni – 1:2
  • Pseudotropheus saulosi – 1:2
  • Synodontis multipunctatus – 6

Крупна, агресивна Мбуна

Виберіть 1 вид з кожної групи (макс. 5 риб для кожного виду):
Група А:

  • Labeotropheus trewavasae

Група Б:

  • Melanochromis johanni
  • Melanochromis cyaneorhabdos
  • Melanochromis auratus

Група В:

  • Maylandia callainos “Cobalt Zebra”
  • Maylandia estherae “Red Zebra”
  • Maylandia lombardoi “Kenyi”

Група Г:

  • Labidochromis sp.

Група Д:

  • Tropheops tropheops

Група Е:

  • Pseudotropheus elongatus types
  • Pseudotropheus flavus

Група Є:

  • Pseudotropheus acei

Група Ж:

  • Cynotilapia afra

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.