Andinoacara pulcher

Автор | 19.01.2010

Акара блакитно-плямиста

Ареал: Центральна і Південна Америки — живуть у мілких водоймах Колумбії, Панами, північної частини Венесуели й о-ва Трінідад.

Опис

Рот у цих риб менший і морда гостріша, ніж у риб роду цихлазома (Cichlasoma). Тіло стиснене з боків, лоб випуклий.

Сірувато-коричневе тіло з декількома темними поперечними, продовгуватими плямами. Через око та щоку проходить темна поперечна смуга. Позаду середини тіла розташована чорна пляма. Спинний плавець облямований яскраво-червоною смужкою. По всьому тілу, починаючи з голови, розкидані блискучі блакитно-зелені плями. Спинний плавець темно-блакитний з червоним або жовтим краєм.

Статеві відмінности не дуже виражені, але все ж видимі. Під час нересту самичка забарвлена більш яскраво, ніж самець. Основною відмінною рисою дорослих самців є гострі китиці спинного та анального плавців, спинний плавець з рожевим краєм. У самиці короткі спинний та анальний плавці з блакитним відтінком,  заокруглені.

Розмір: 15-20см, в акваріумі – до 15 см.

Утримання

Акваріум: 20-60 литров на пару
Температура: 23-25oС
Твердість dGH: 6-12о
Кислотність pH: 5,8-6,8

Акваріум має бути довжиною не менше 80 см, помірно засаджений рослинами, з великим камінням, корчами, хованками й вільним місцем для плавання. Рослини краще саджати в горшочки. До хімічного складу води ці риби не вибагливі, оптимальна температура — 24°.

Годувати при утриманні різним дрібним кормом, головним чином хробачками й комахами, їдять також і сухий корм.

Корчі, шкорлупа кокосового горіху, каміння біля задньої стінки у вигляді терас та печер.
Ґрунт – галька 10-20мм
Біофільтр. Заміна 1/3 об’єму води раз у місяць.

Розмноження

Статевої зрілости досягають у 8—10 міс. Батьки доглядають за нащадками. Плодючість 300—500 ікринок, у великих самиць — до 1000 штук і більше. В залежности від температури й твердости води інкубаційний період триває від 3 до 8 діб, а ще через 4 доби мальків починають годувати стартовими кормами: коловратками, наупліями рачків, нематодами, розтертими енхітреусами.

Досить миролюбна та спокійна, однак з віком акара стає більш агресивною.

Підвиди:

  • Andinoacara pulcher “Trinidad” – все-таки трохи відрізняються зовнішнім виглядом від того, що ми знаємо як A. pulcher
  • Andinoacara cf. pulcher sp. “Choco” – відібрані в р. Каука (Rio Cauca), нагадує A. pulcher, але без помаранчевоподібного канту та зелено-срібної основи як у A. rivulatus, а з синьо-сірою основою, як у A. pulcher
  • Andinoacara cf. pulcher sp. “Venezuela” – згадується у статті 2009 року “Phylogeny of the Neotropical cichlid fish tribe Cichlasomatini (Teleostei: Cichlidae) based on morphological and molecular data, with the description of a new genus” (Філогенез неотропічного цихлідного племені риб Cichlasomatini (Teleostei: Cichlidae) на основі морфологічних та молекулярних даних, з описом нового роду). Журнал Zoological Systematics and Evolutionary Research (Зоологічна систематика та еволюційні дослідження), том 47, не вдалося отримати фотографії або опис цихліди (Musilová, Zuzana & Oldrich Rican & J. Novák. 2009.)
  • Andinoacara cf. pulcher sp. “Rio Chirgua” – згадується у статті 2009 року “Phylogeny of the Neotropical cichlid fish tribe Cichlasomatini (Teleostei: Cichlidae) based on morphological and molecular data, with the description of a new genus” (Філогенез неотропічного цихлідного племені риб Cichlasomatini (Teleostei: Cichlidae) на основі морфологічних та молекулярних даних, з описом нового роду). Журнал Zoological Systematics and Evolutionary Research (Зоологічна систематика та еволюційні дослідження), том 47, не вдалося отримати фотографії або опис цихліди (Musilová, Zuzana & Oldrich Rican & J. Novák. 2009.)