Abactochromis labrosus

Автор | 12.07.2021

Вид Abactochromis labrosus (Trewavas, 1935) — лаброзус, або коричневий губар, або коричнева ціртокара, або губатий коричневий Меланохром — представник монотипічного роду Abactochromis (Michael K. Oliver & Matthew E. Arnegard, 2010), ендемік оз. Малаві (Ньяса) в Східній Африці.


Назва роду поиходить від латинського слова «abactus» — вигнанець та «chromis», від грец. «χρώμα» — колір, кольоровий (звичне закінчення для родів яскравих африканських цихлід). Назва роду, з однієї сторони, говорить про усамітнений і прихований спосіб життя цієї цихліди, з іншої сторони, говорить про «вигнання» виду Abactochromis labrosus з роду Melanochromis, до складу якого він помилково належав протягом 75 років.

Вперше описаний іхтіологом Етельвіном Тревавасом у 1935 році і був помилково віднесений до роду меланохромів (Melanochromis). У 2010 році були повторно досліджені іхтіологами Майклом Олівером і Метью Арнегардом. Вони на основі вивчення ДНК риб прийшли до висновку, що цей вид не належить ні до роду Melanochromis, ні до будь-якого іншого описаного роду. Вчені встановили новий рід Abactochromis з єдиним видом Abactochromis labrosus.

  • Abactochromis labrosus (Trewavas, 1935)
    • Abactochromis labrosus (Chizumulu island)
    • Abactochromis labrosus (Chitande island)
    • Abactochromis labrosus (Chiloelo)
    • Abactochromis labrosus (Katale Island)
    • Abactochromis labrosus (Nkolongwe)
    • Abactochromis labrosus (Mara Rocks)

Abactochromis labrosus поширений в озері Малаві повсюдно, але зустрічається досить рідко.

У природі Abactochromis labrosus веде потайний спосіб життя, серед прибережних скель, в вузьких, недоступних ущелинах, зазвичай на глибині 5-20 метрів, моментально зникаючи в них при найменшій небезпеці. Риби поодинокі та налаштовані агресивно по відношенню до своїх родичів.

Опис

Abactochromis labrosus, ймовірно, відноситься до групи «Мбуна», але відрізняється від всіх інших представників цієї групи наявністю дуже гіпертрофованих бородавчатих загорнутих в трубочку губ, великою головою і сильно сплющенним тілом, що дозволяє проникати глибоко в вузькі тріщини. Цю особливість особливо добре видно у дорослих особин. Також цей рід відрізняється вельми своєрідною харчової нішею і нехарактерними для більшості інших сусідів особливостями поведінки.

Основу раціону складають мальки інших цихлид групи «Мбуна», а також дрібні ракоподібні, личинки комах, черви. Вони розшукують їх в тріщинах скель, проникають вузьким ротом в ущелини, герметично затикають їх своїми величезними губами, а потім різко всмоктують вміст тріщини, поглинаючи все живе, що сховалося в ній.

Abactochromis labrosus не має вираженого статевого диморфізму. Як і більшість представників групи Мбуна самиці виношують ікру в роті.

Утримання

В акваріумістиці Abactochromis labrosus відомий з 1990-х років і вважається досить проблемним не тільки в розведенні, але й в утриманні. Необхідні просторі акваріуми, не менше 300 літрів, з безліччю укриттів, наприклад, керамічних труб і горщиків. Утримувати можна і невелику зграю, і пару. Як і всім цихлидам оз. Малаві, Abactochromis labrosus потрібна тверда лужна вода. Abactochromis labrosus вимогливий до якості води, тому необхідні хороша аерація та якісна біологічна фільтрація.

Риб, виловлених в природі, бажано починати годувати дрібним, не надто швидким мальком. Виведених в акваріумі – звичайним живим кормом.

Синоніми

  • Melanochromis labrosus
  • Cyrtocara labrosa

Джерела